Острівці Лангерганса
Острівці́ Лангерга́нса — скупчення гормон-продукуючих (ендокринних) клітин, переважно в хвості підшлункової залози. Підшлункова залоза дорослої здорової людини налічує близько 1 мільйона острівців (загальною масою від одного до півтора грама).[1]
- Не плутати з клітинами Лангерганса, що містяться в епідермальних тканинах
Острівці Лангерганса (фарбування г-е).
Епонім
Названо на честь німецького патологоанатома Пауля Лангерганса (1849—1888), який в 1869 році описав скупчення клітин в підшлунковій залозі.
Альфа-клітини
- Альфа-клітини становлять до 20 % пулу острівцевих клітин — секретують глюкагон (антагоніст інсуліну).[2]
Бета-клітини
- Бета-клітини становлять 65…80 % пулу острівцевих клітин — секретують інсулін (за допомогою білків-рецепторів проводить глюкозу всередину клітин організму, активізує синтез глікогену в печінці і м'язах, пригнічує глюконеогенез);
Дельта-клітини
- Дельта-клітини становлять 3…10 % пулу острівцевих клітин — секретують соматостатин (пригнічує секрецію багатьох залоз);
ПП-клітини
- PP-клітини становлять 3…5 % пулу острівцевих клітин — секретують панкреатичний поліпептид (пригнічує секрецію підшлункової залози і стимулює секрецію шлункового соку).
Епсилон-клітини
- Епсилон-клітини становлять <1 % пулу острівцевих клітин — секретують грелін («гормон голоду» — збуджує апетит).
Посилання
- Вільям Ф.Ґанонґ. Фізіологія людини: Підручник/Переклад з англ. Наук.ред.перекладу М.Гжегоцький, В.Шевчук, О.Заячківська.—Львів: БаК, 2002. — 306 с. ISBN 966-7065-38-3
- Atlas of functional histology (English). Uk: Mosby. 2000. с. 309. ISBN 0-7234-3072-1.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.