Острів Вількіцького
О́стрів Вількі́цького (Східносибірське море) (рос. Остров Вилькицкого, якут. Вилькицкай арыыта) — невеликий острів у Східно-Сибірському морі, є частиною островів Де-Лонга в складі Новосибірських островів. Територіально відноситься до Республіки Саха, Росія.
Острів Вількіцького | |
---|---|
рос. Остров Вилькицкого | |
| |
Карта | |
Географія | |
75°44′00″ пн. ш. 152°23′10″ сх. д. | |
Місцерозташування | Східно-Сибірське море, Острови Де-Лонга |
Акваторія | Східно-Сибірське море |
Група островів | Острови Де-Лонга |
Площа | 2 км² |
Довжина | 2 км |
Ширина | 1 км |
Найвища точка | 82 м |
Країна | |
Росія | |
Регіон | Республіка Саха |
Адм. одиниця | Булунський улус |
Населення |
відсутнє |
Острів Вількіцького Острів Вількіцького (Росія) | |
Історичні дані
Острів Вількіцького був відкритий і нанесений на карту в 1913 році під час Російської імператорської арктичної гідрографічної експедиції під керівництвом Бориса Вількіцького на судах Таймир і Вайгач. Названий на честь батька начальника експедиції - генерал-лейтенанта корпусу морських гідрографів А. І. Вількіцького.
Географія
Розташований в північно-західній частині Східно-сибірського моря в північно-східній частині Новосибірських островів в південній частині островів Де-Лонга, з яких є найпівденнішим і найменшим. Найближчі острови: Острів Жохова - в 40 кілометрах до північного заходу, Беннетта - в 130 кілометрах до північного заходу, Новий Сибір - в 74 кілометрах до південного заходу. Острів Вилькицкого знаходиться поза межами вічного льоду і не вкритий повністю льодовиками. Площа острова становить 2 км². Висота до 82 м на півночі. Має овальну форму, витягнутий з півночі на південь. Вкритий тундрою.
Геологія
Острів Вількіцького складений неоген-четвертинними олівіновими базальтами і лужними ультраосновними породами. В базальтах виявлені ксеноліти вапняків кам'яновугільного періоду і мантійних порід.