Острів Генрієтти
О́стрів Генріє́тти (рос. Остров Генриетты, якут. Хенриетта арыыта) — невеликий острів у Східно-Сибірському морі, є частиною островів Де-Лонга в складі Новосибірських островів. Територіально відноситься до Республіки Саха, Росія.
Острів Генрієтти | |
---|---|
рос. Остров Генриетты | |
Географія | |
77°05′30″ пн. ш. 156°35′30″ сх. д. | |
Місцерозташування | Східно-Сибірське море, Острови Де-Лонга |
Акваторія | Північний Льодовитий океан |
Група островів | Острови Де-Лонга |
Площа | 12 км² |
Довжина | 4 км |
Ширина | 4 км |
Найвища точка | 312 м |
Країна | |
Росія | |
Регіон | Республіка Саха |
Адм. одиниця | Булунський улус |
Населення |
відсутнє |
Острів Генрієтти Острів Генрієтти (Росія) | |
Острів Генрієтти у Вікісховищі |
Площа острова становить 12 км². Висота до 312 м на південному сході; окрім того є дві вершини, які різко виділяються проти всього рельєфу острова — гори Сільвії (167 м) та Чіппа (137 м).
Острів має квадратну форму з трохи витягнутим південно-західним кутом. При цьому кути утворені мисами: на північному заході — мис Беннетта, на північному сході — мис Дюнбар, на південному сході — мис Сніжний та на південному заході — мис Садко.
Острів складається із пісковика, більша частина, а саме південно-східний край, вкрита льодовиками. На північному заході протікає невеликий струмок.
На півночі знаходяться зимівник та астрономічна станція.
Острів відкритий американським полярним дослідником Дж.В.Де-Лонгом в травні 1881 року.