Отакар Бржезіна

Бржезіна Отакар — (Otokar Březina; *13 вересня 1868 — †25 березня 1929) чеський поет-символіст і публіцист. Справжнє ім'я — Вацлав Іґнац Йєбавий (Václav Ignác Jebavý)

Отакар Бржезіна
Ім'я при народженні чеськ. Václav Jebavý
Псевдо V. J. Danšovský, Otokar Březina і Václav J. Danšovský[1]
Народився 13 вересня 1868(1868-09-13)[2][3][…]
Початки, Пельгржимов, Південно-Чеська областьd, Чехословаччина[1][4]
Помер 25 березня 1929(1929-03-25)[2][3][…] (60 років)
Jaroměřice nad Rokytnoud, Тршебич[1][4]
Країна  Чехословаччина
Національність чехи
Діяльність письменник, поет, педагог
Сфера роботи філософія і християнство
Мова творів чеська[2]
Жанр поезія
Нагороди

почесний доктор (1919)


 Отакар Бржезіна у Вікісховищі

Життя та творчість

Народився в Початках біля Табора. Працював вчителем у провінції. Був схильний до самотності. Зазнав впливу філософії А. Шопенгауера і поезії Шарля Бодлера. Перші твори пройняті містикою й смутком. Збірки «Будівники храму» (1899) та «Руки» (1901) свідчать про певну еволюцію Бржезіна до реалізму й соціальних проблем.

Поетичні збірки «Таємничі дали» (1895) і «Світанок на заході» (1896) є найзначущими творами Бржезіни як символіста.

Статті Бржезіна про художню майстерність зібрані в книзі «Музика струмків» (1903).

Цикл його поезій «З вістей про Україну» (1886) виник частково під впливом поезій Тараса Шевченка, з якими Бржезіна познайомився в тогочасних чеських перекладах.

Поезія Бржезіни ні за життя, ні опісля не була дуже популярною. Медитативна, заважка, насичена загадковими образами і складними метафорами, вона своєрідно передавала атмосферу суспільного життя того часу — дисгармонію між дійсним і бажаним. Вона, на думку письменника Вітезслава Незвала, «зробила чеську мову дійсно величною і прекрасною».

Література

Див. також

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.