Отак загинув Гуска

«Ота́к заги́нув Гу́ска» — п'єса українського письменника Миколи Куліша, історія написання якої сягає ще 1913 року.

Ще навчаючись у гімназії, Микола Куліш пише першу п'єсу комедію «На рыбной ловле» російською мовою. 1925 року він переробив її на веселий фарс з життя міщанства «Отак загинув Гуска». Відразу ж 3 провідні українські театри оголосили, що поставлять п'єсу 1926 року («Березіль», імені Тараса Шевченка, Одеська держдрама). Зацікавилися комедією також і російські театри. Проте за життя автора її так і не вдалося поставити. Готуючи до друку зібрання своїх творів 1932—1934 років, драматург зроби нову редакцію п'єси. Ця версія також не виходила друком, лише 1928 року журнал «ВАПЛІТЕ» давав анонс на її публікацію. Проте 1933 журнал «Червоний Перець» (№ 9-10) надрукував невелику сценку з цієї комедії.

Довгі роки оригінал комедії вважався втраченим. Але 1958 року Петро Кравчук з Канади розшукав примірник п'єси у Детройті, у Ю. Габоди, якому передала вдова драматурга Антоніна Куліш. Цей текст і було опубліковано у Києві 1960 року («П'єси» — Держлітвидав), а потім — 1968 року (Київ — «Молодь»), 1969 та 1983 року (Київ — «Дніпро»).

Російською мовою п'єсу вперше було опубліковано у збірці — М. Кулиш. «Пьесы» (Москва — «Искусство» — 1980), переклад П. Зенкевича та С. Свобідної.

Комедію було вперше поставлено у Театрі-студії, яким керував Мар'ян Крушельницький (Київ, Жовтневий палац культури, 1962 рік. Постановка Л. Танюка, художник А. Горська). Наступного року цю ж постановку було здійснено у Львівському театрі імені Марії Заньковецької, де ролі грали:

• Гуска — колишній березілець Д. Козачковський
• Івдя — Н. Доценко
• Секлета — Л. Кривицька

Проте після кількох показів виставу було заборонено.

У 1970 році комедію оригінально поставили в Одеському театрі імені Жовтневої революції. Режисером був В. Голота, художником М. Матюклвич, ролі виконували:

• Гуска — Ю. Божек.

З подальших інтерпретацій комедії М. Куліша найцікавішими можна вважати виставу Володимирського обласного театру драми імені А. В. Луначарського (1974 рік, Режисер — В. Пазі, художник — Л. Корнєєв, композитор — В. Доценко) і постановку М. Шейка у Талліннському Російському драматичному театрі (1982).

Набула розголосу і робота молодого режисера Сільвіу Фусу на малій сцені Московського драматичного театру імені Миколи Гоголя. У цій виставі роль Гуски виконав 75-річний І. Смисловський. Він відійшов від традиційного фарсово-комедійного прочитання ролі і створив доволі трагедійний характер.

Детальному аналізові п'єси присвячено статтю Н. Корнієнко «Вогонь чи попіл?» («Вітчизна» — 1968 — № 8).