Отар Чиладзе

Чиладзе Отар Іванович (1933—2009) — грузинський письменник, поет, та сценарист. Також відомий, як перекладач світової літературної класики та творів Олександра Сергійовича Пушкіна на грузинську мову.

Отар Чиладзе
груз. ოთარ ივანეს ძე ჭილაძე
Ім'я при народженні груз. ოთარ ჭილაძე
Народився 20 березня 1933(1933-03-20)[1]
Сігнагі, Грузинська РСР, СРСР[2]
Помер 1 жовтня 2009(2009-10-01)[3][4][1] (76 років)
Тбілісі, Грузія
Поховання Мтацмінда
Країна  СРСР
 Грузія
Національність грузини
Діяльність поет, прозаїк, драматург, сценарист, перекладач, публіцист, письменник
Alma mater Тбіліський державний університет
Мова творів грузинська
Роки активності з 1952
Magnum opus A Man Was Going Down the Roadd, Everyone That Findeth Med і The Iron Theatred
Брати, сестри Тамаз Чиладзе
Нагороди

Державна премія імені Шота Руставеліd

State Prize of Georgiad

Ilia Chavchavadze Awardd

 Отар Чиладзе у Вікісховищі

Біографія та творчість

Народився Отар Чиладзе 20 березня 1933 року в Кахетії, місто Сігнагі. 1938 року йде до першого класу в Батумі. Після закінчення навчання в середній загальноосвітній школі вступає на філологічний факультет Тбіліського державного університету за спеціальністю журналістика, який 1956 року успішно закінчує.

1958 року починає свою професійну кар'єру в журналі «Цискарі», де працював до 1964 року. В цей же час він видаває свої перші твори. Зокрема 1963 року побачила світ збірка віршів «Глиняні дощечки», а 1969 року ще одна — під назвою «Дев'ять поем».

Далі письменник поступово переходить до прози і 1973 року опубліковано роман «Йшла дорогою людина», що висвітлює питання духовного пошуку молодої людини. В подальших літературних роботах піднімаються соціально-звичаєві питання грузинського минулого. Серед них такі твори, як «Залізний театр» 1981 року та «Березневий півень» 1987 року.

В творах він один з перших грузинських авторів, що за допомогою своїх, часто ліричних, героїв підняв на поверхню питання про жахи більшовицького терору та післясталінський період, а також відкрив перед читачем всю гамму кольорів грузинської історії.[2]

1991 року Чиладзе починає викладати в Тбіліському театральному інституті, а 1997 року затверджений на посаду генерального редактора журналу «Мнатобі».

1999 року роман «Авелум» номінують на отримання Нобелівської премії з літератури. Таким чином Отар Чиладзе стає першим грузинським письменником, що удостоєний честі на отримання такої нагороди.

Помер літературний діяч 1 жовтня 2009 року у віці 76 років. Похований поруч із могилою російського драматурга Олександра Грибоєдова на святій горі Мтацмінда.

Див. також

Примітки
  1. The Fine Art Archive — 2003.
  2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119159465 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. https://web.archive.org/web/20111004201749/http://www.interpressnews.ge/ge/index.php/permalink/111310.html&hd_line=1
  4. SNAC — 2010.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.