Оторі (1936)

Корабель, який став першим серед міноносців типу «Оторі», був закладений 8 листопада 1934 року на верфі ВМФ у Майдзуру. Спущений на воду 25 квітня 1935 року, вступив у стрій 10 жовтня 1936 року.

На момент вступу Японії до Другої світової війни «Оторі» діяв у Китаї та належав до 1-го дивізіону міноносців, який базувався на острові Хайнань. Два місяці «Оторі» займався ескортною службою між хайнанським портом Самах та Формозою (Тайванем), а 14 – 16 лютого перейшов з Самаху на Філіппіни до затоки Субік-Бей (дещо західніше від Маніли) для участі у блокадних операціях (в районі Маніли на півострові Батаан та у острівній фортеці Коррехідор до початку травня тримались американські гарнізони). При цьому з 10 лютого 1942-го після розформування 1-го дивізіону «Оторі» напряму підпорядкували військово-морському округу Хайнань. В квітні 1942-го корабель пройшов ремонт у  Гонконзі, після чого на протязі кількох місяців здійснював патрульно-ескортну службу у регіоні Хайнані.

7 серпня 1942-го союзники висадились на сході Соломонових островів, що започаткувало шестимісячну битву за Гуадалканал та змусило японське командування перекидати сюди підкріплення. 26 вересня «Оторі» вийшов з Гонконгу у складі охорони конвою «Шитай №2», який перевозив війська та 7 жовтня прибув на Палау (важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів). 12 – 18 жовтня «Оторі» супроводив конвой з Палау до Рабаула – головної передової бази в архіпелазі Бісмарка, з якої здійснювались операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї. Тут корабель передусім задіяли у транспортних рейсах на Нову Гвінею до районів Буна (обернене до Соломонового моря узбережжя півострова Папуа) та Лае (у глибині затоки Хуон, що розділяє півострови Папуа та Хуон). 21 – 23 листопада 1942-го «Оторі» здійснив черговий рейс до Лае, під час якого отримав незначні пошкодження від атаки авіації.

Після короткочасного ремонту у Рабаулі корабель з 5 грудня 1942-го зайнявся патрульно-ескортною службою в районі цієї бази. Втім, він міг залучатись і до відносно далеких рейсів, так 8 січня 1943-го «Оторі» та есмінець «Мотідзукі» вийшли для ескорту транспорту «Сейя-Мару» (Seia Maru), який перевозив будівельний загін з Рабаула до острова Коломбангара у архіпелазі Нью-Джорджія в центральній частині Соломонових островів (на тлі несприятливого розвитку подій на Гуадалканалі японці з листопада узялись за облаштування тут нових баз).

З 1 квітня 1943-го «Оторі» передали до 2-го ескортного дивізіону, який належав до Четвертого флоту зі штаб-квартирою на атолі Трук у центральній частині Каролінських островів (тут ще до війни створили потужну базу японського ВМФ, з якої до лютого 1944-го провадились операції у цілому ряді архіпелагів). Як наслідок, 5 – 8 квітня «Оторі» прослідував на Трук, на протязі багатьох місяців займався ескортуванням конвоїв між Японією, різними островами Мікронезії та Рабаулом. Зокрема, 20 – 29 квітня 1943-го він вперше супроводив конвой з Труку до Йокосуки, після чого 3 – 10 травня провів у зворотному напрямку конвой №3503. Того ж 10 травня «Оторі» вийшов у море щоб ескортувати частину приведених з Японії суден через Понапе (східні Каролінські острова) до атолу Еніветок (крайній північний захід Маршаллових островів).[1] Відомо також про участь корабля у ескортуванні конвоїв №4514 (Трук – Татеяма, 14 – 20 травня), №3607 (Йокосука – Трук, 7 – 15 червня)[2], №4619 (Трук – Йокосука, 19 – 30 червня).[3]

Після цього «Оторі» зосередився на обслуговуванні комунікації між Труком та архіпелагом Бісмарка, зокрема, відомо, що 26 липня він вийшов із Рабаула з конвоєм №2262, який прибув на Трук 29 липня. 3 серпня «Оторі» вже був на Сайпані (Маріанські острови), а 17 серпня досягнув Майдзуру (обернене до Японського моря узбережжя Хонсю), де став на ремонт.

17 – 19 вересня 1943-го корабель перейшов у Йокосуку, а 26 вересня – 5 жовтня супроводив звідси до Труку черговий конвой. 13 – 20 жовтня «Оторі» здійснив круговий рейс між Труком та Сайпаном, а 22 жовтня – 20 листопада пройшов по більш довгому круговому маршруту між Труком та Йокосукою.

27 листопада – 4 грудня 1943-го «Оторі» охороняв конвой №1272, що пройшов до Рабаула, потім  грудня повернувся на Трук, а 18 – 23 грудня ескортував до Рабаула конвой №1182. На початку січня 1944-го «Оторі» знову був на Труці, 10 – 25 січня провів черговий конвой у Рабаул, а 18 – 25 числа повернувся звідти, виконавши транспортний рейс із заходом на острова Мортлок (дві з половиною сотні кілометрів на південний схід від Труку).

5 лютого 1944-го «Оторі» прибув до Йокосуки і з 10 лютого по 11 березня здійснив круговий рейс через Сайпан на Трук. Після цього корабель зосередився на охороні конвоїв на маршруті між Йокосукою та Сайпаном. З 22 березня по 10 квітня він здійснював ескортування конвою «Хігаші-Маці №3» та пройшов з ним до Сайпану та назад (у межах операції «Хігаші-Мацу» провадилось масштабне підсилення цілого ряду острівних гарнізонів, передусім на віднесених до головного оборонного периметру Імперії Маріанських та західних Каролінських островах). Серед інших конвоїв, проведених «Оторі» на цьому напрямку, можна згадати №3503 (Йокосука – Сайпан, 4 – 14 травня), №4517 (Сайпан – Йокосука, 17 – 24 травня), №3530 (Йокосука – Сайпан, 30 травня – 7 червня).

10 червня 1944-го «Оторі» рушив до Йокосуки з черговим конвоєм. Втім, вже 12 червня розпочалась повномасштабна атака американців на Маріанські острова і того ж дня за три сотні кілометрів на північний захід від Сайпану «Оторі» потопили літаки ударного авіаносного з’єднання.[4]

• Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
• С.В.Патянин. Эскадренные миноносцы и миноносцы Япронии (1879-1945 гг.) , Санкт-Петербург, 1998 г. (рос.)