Еніветок

Еніветок (марш. Ānewetak) — атол у Тихому океані у складі ланцюга Ралік (Маршаллові Острови). Його територія складається з 44 маленьких острівців,[1] площею 5, 85 км², що оточує лагуну площею 510 км². Населення 664 осіб (2011 рік).

Еніветок
Карта
Географія
11°30′00″ пн. ш. 162°20′00″ сх. д.
Акваторія Тихий океан
Група островів Ланцюг Ралік
Площа 5,85 км²
Найвища точка 5 м
Країна
 Маршаллові Острови
Адм. одиниця Маршаллові Острови
Населення 853 осіб (1999),
664 осіб (2011)
Еніветок
Еніветок (Маршаллові Острови)
 Еніветок у Вікісховищі

Назва

Американський уряд називав атол «Eniwetok» до 1974 року, коли він змінив його офіційну вимову і написання на «Enewetak» (поряд з іншими назвами Маршаллових Островів), щоб більш точно відобразити їх вимову місцевим населенням.

Географія

Найбільші острови атолу:

Історія
Вид атолу Еніветок
Карта атолу Еніветок

Номінально іспанська колонія, Еніветок не був відомий європейцям до відвідування його в 1794 році британським кораблем «Walpole». Атол був відвіданий всього близько дюжини разів до заснування німецької колонії Маршаллових Островів в 1885 році. Був частиною німецької колонії Німецька Нова Гвінея. Разом з іншою частиною Маршаллів, Еніветок захопила Японія у 1914 році, і він був переданий їй за мандатом Лігою Націй у 1920 році.

Японці приділяли дуже мало уваги атолу до Другої світової війни. В листопаді 1942 року вони збудували аеродром на острові Енгебі, який використовувався для авіарейсів на Каролінські острови і решту Маршаллів. Коли острови Гілберта були захоплені армією США, японські частини у складі 1-ї Десантної бригади 4 січня 1944 року прибули, щоб захистити атол. Вони були не в змозі закінчити зміцнення атолу перед лютневим вторгненням армії США, яка захопила всі острівці через тиждень.

Після війни жителі були виселені з атола, часто насильно, і він став використовуватися для ядерного випробування як частина американської зони ядерних випробувань. Приблизно 43 випробування ядерної зброї були проведені на Еніветоку з 1948 до 1958. Перше випробування водневого заряду було зроблено 1 листопада 1952 року (Іві Майк, 10-12 мегатонн у тротиловому еквіваленті).

Люди почали повертатися в 1970-х, і 15 травня 1977 року американський уряд направив війська, щоб знезаразити острови. Це було зроблено змішуванням зараженого ґрунту і будівельного сміття з різних островів з портландцементом і похованням в одному з кратерів, що утворився після вибуху на острівці в східній стороні атола. Поховання тривали, поки кратер не став насипом у 7,5 м заввишки. Кратер був покритий бетонним покриттям товщиною 43 см.

У 1980 році американський уряд оголосив атол безпечним для проживання.

У 2000 році було виділено $340 мільйонів жителям Еніветоку для компенсації втрат, незручностей, погіршення здоров'я і подальших робіт по знезараженню.

Крім того, уряд США виділяє щорічно $6 мільйонів на освіту та оздоровчі програми на Маршаллових Островах.

Примітки
  1. Таблиця 1.1. Географія Маршаллових Островів. (англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.