Отто Еллісон фон Нідлеф
Барон Отто Еллісон фон Нідлеф (нім. Otto Freiherr Ellison von Nidlef; 6 квітня 1868, Санкт-Пельтен — 11 листопада 1947, Санкт-Штефан-об-Штайнц) — австрійський інженер і офіцер англійського походження, генерал-лейтенант запасу вермахту.
| Отто Еллісон фон Нідлеф | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Otto Freiherr Ellison von Nidlef | |||||||||||||
 | |||||||||||||
| Народився |
6 квітня 1868 Санкт-Пельтен, Австро-Угорщина | ||||||||||||
| Помер |
11 листопада 1947 (79 років) Sankt Stefan ob Stainzd, Дойчландсберг, Штирія, Австрія | ||||||||||||
| Країна |
 Австрія | ||||||||||||
| Діяльність | військовослужбовець | ||||||||||||
| Alma mater | Imperial and Royal Technical Military Academyd | ||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна | ||||||||||||
| Титул | барон | ||||||||||||
| Військове звання |
 Генерал-лейтенант запасу | ||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||
Біографія
Сім'я Еллісон в 1800 році переїхала з Англії в Ганновер, а звідти — в Австрію. Син оберста Отто Еллісона Едлера фон Нідлефа (1824—1914).
18 серпня 1889 року поступив на службу в австро-угорську армію, служив у інженерних частинах. Учасник Першої світової війни. Відзначився у боях в Італії. За бойові заслуги нагороджений численними нагородами. В січні 1919 року вийшов у відставку і став фермером. В 1920-х роках був командиром і «військовим радником» гаймверу. Еллісона неодноразово пов'язували із планами державного перевороту: наприклад, йому приписували розробку концепції путчу Пфрімера. Хоча Адольф Гітлер поважав Еллісона як героя Першої світової війни, після аншлюсу той опирався спробам нацистів використати його у пропаганді.
Еллісон був другом режисера Луїса Тренкера.
Звання
- Генерал-майор (15 серпня 1917)
- Генерал-лейтенант запасу (27 серпня 1939)
Нагороди
- Ювілейна пам'ятна медаль 1898
- Ювілейний хрест (1908)
- Бронзова медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- 3-го класу (квітень 1906)
- 3-го класу з військовою відзнакою і мечами (3 вересня 1915)
- 2-го класу з військовою відзнакою і мечами
- Хрест «За вислугу років» (Австрія) 3-го класу (25 років)
- Орден Залізної Корони 3-го і 2-го класу з військовою відзнакою і мечами
- Орден Леопольда (Австрія), лицарський хрест з військовою відзнакою і мечами
- Військовий орден Марії Терезії, лицарський хрест (17 серпня 1917)
- Військовий Хрест Карла
- Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (Третій Рейх)
Література
- Dermot Bradley: Die Generale des Heeres 1921-1945, Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang, Band 3: Dahlmann-Fitzlaff, Biblio Verlag, Osnabrück 1994. ISBN 3-7648-2443-3.
- Reinhard Karl Desoye: Die k.u.k. Luftfahrtruppen – Die Entstehung, der Aufbau und die Organisation der österreichisch-ungarischen Heeresluftwaffe 1912–1918, Diplomica Verlag, Hamburg 1999 ISBN 978-3-8386-2914-8
- Genealogisches Taschenbuch der Ritter- u. Adelsgeschlechter, Buschak und Irrgang, Brünn 1870–1881 und 1891–1893.
- Oskar von Hofmann, Gustav von Hubka: Der Militär-Maria-Theresien-Orden: Die Auszeichnungen im Weltkrieg 1914–1918, Verlag Militärwissenschaftliche Mitteilungen, Wien 1944.
- Jörg C. Steiner: Schematismus der Generale und Obersten der k.u.k Armee, Stand 31. Dezember 1918, Edition S & H, Wien 1992 ISBN 3-901215-01-8.
- Hans Stratowa: Wiener Genealogisches Taschenbuch, Selbstverlag, Wien 1926–1937.
- Ellison von Nidlef. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 (ÖBL). Band 1, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1957, S. 243.
- Österreichisches Kriegsarchiv (Hrsg.): Österreich-Ungarns letzter Krieg 1914–1918, Verlag der Militärwissenschaftlichen Mitteilungen, Wien 1930–1938.
- Konrad Moser: St. Stefan ob Stainz. Eigenverlag der Gemeinde St. Stefan ob Stainz 1987, S. 172.