Отто Каріус

Отто Каріус народився 27 травня 1922 року у місті Цвайбрюккен. Пішов до школи в 1928 році, а потім, з 1932 по 1940 навчався в Гуманітарній гімназії у Цвайбрюккені. Незадовго до свого 18-річчя в травні 1940 року, після закінчення середньої школи, він вступив добровольцем в протитанкові війська. Його батько, а потім і його молодший брат, воювали як офіцери вермахту у Другій світовій війні. Оскільки в протитанкових військах були потреби у персоналі, Каріус був призначений у 104-й піхотний батальйон (місто Познань).

Почав кар'єру танкіста на легкому чеському танку LT vz.38 «Шкода» (Pz.38), з 1943 року воював на важкому танку Pz.VI «Тигр» на Східному фронті.

На чеському танку LT vz.38 (Pz.38) в якості заряджальника брав участь у наступі на Вільнюс, форсуванні річок Німан, Двіна і Березина, в боях за Вітебськ і Смоленськ. Влітку 1941 року в боях на території Білорусі його танк був підбитий, а сам Каріус отримав осколкове поранення, внаслідок якого позбувся частини зубів. 1942 року брав участь в оборонних боях під Гжатськом, Сичівкою і Вязьмою, удостоєний Залізного хреста 2-го класу. З 1943 року на Ленінградському фронті у складі 502-го важкого танкового батальйону, відзначився в оборонних боях у Ладозького озера, під Гатчиною і Невелем, був поранений осколком, нагороджений Залізним хрестом 1-го класу.

Після поразки під Ленінградом взимку 1944 року, рота важких танків Каріус кілька місяців тримала оборону на Нарві, а також брала участь в операціях по ліквідації радянських плацдармів для наступу в Естонії. Деякі опорні пункти багаторазово переходили з рук в руки. У боях за Нарвський плацдарм батальйон важких танків «Тигр» знищив десятки радянських танків і протитанкових гармат. Однак німецькі танкісти самі зазнавали суттєвих втрат, багато машин були виведені з ладу радянськими протитанковими гарматами, підривалися на мінах, застрявали в багнюці в лісисто-болотистій місцевості. Ще більшими були втрати в піхотних підрозділах. Проте радянський наступ вглиб території Естонії було зірвано активними діями німецьких військ. 4 травня 1944 Отто Каріус був нагороджений Лицарським хрестом.

Після нищівної поразки групи армій «Центр» у Білорусі влітку 1944 року, 502-й батальйон важких танків у спішному порядку був перекинутий на територію Латвії та взяв участь в оборонних боях. Після важкого поранення 24 липня 1944 був евакуйований до Німеччини.

Разом з Міхаелем Віттманом став військовою легендою вермахту і його ім'я широко використовувалося в пропаганді Третього рейху для підняття морального духу німецької армії в роки війни.

На завершальному етапі війни 1945 року взяв участь в бойових діях на території Західної Німеччини на САУ Ягдтигр. До цього часу союзники вже форсували Рейн і оточили велике угруповання німецьких військ в районі Рура. Сам Отто Каріус згадував, що авіація союзників безкарно панувала в повітрі, відчувалася гостра нестача досвідчених бійців і командирів, моральний дух оточених військ зовсім вичерпався. За наказом командування здався американським військам, деякий час провів у таборі для військовополонених, після чого, перевдягнувшись у виміняний цивільний одяг і прикинувшись помічником фермера, був відпущений.

Після попереднього навчання та попередньої експертизи як помічник фармацевта, він навчався з 1948 по 1951 рік у Фрайбурзі. Потім він працював з 1952 по 1956 як фармацевт у Цвайбрюккені. 1956 року купив аптеку і назвав її «Тигр» на честь однойменного танка. Керував аптекою до 2011 року, після чого працював аптекарем неповний робочий день.

24 січня 2015 року Отто Каріус помер у колі рідних і близьких.