Офіцинський Роман Андрійович
Офіцинський Роман Андрійович | |
---|---|
Народився |
6 березня 1969 (52 роки) с. Оглядів Радехівський район Львівська область |
Національність | українець |
Діяльність | журналіст, поет |
Alma mater | Ужгородський національний університет |
Галузь | історія |
Заклад | Ужгородський національний університет |
Посада | проректор з науково-педагогічної роботи і перспектив розвитку |
Звання | професор |
Ступінь | доктор історичних наук |
Нагороди |
Роман Андрійович Офіцинський (нар. 6 березня 1969, с. Оглядів Радехівський район Львівська область ) — український історик, доктор історичних наук, професор (2008). Завідувач кафeдри історії України. Почесний краєзнавець України (2019). Рідний брат історика Василя Офіцинського.[1] Заступник голови Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України.
Праці
Автор поетичних збірок «Нашестя ангелів» (1993), «Ураган тисячоліть» (1997), «Ідеологія повстань» (2004), публіцистичних книжок «Сто вражень з Америки» (2001), «Дев'ять бокорашів і зрадлива Тиса» (2003), «Тяжко жити Касандрою» (2008). Оприлюднив монографії «Політичний розвиток Закарпаття у складі Угорщини (1939–1944)» (1997), «Політичний розвиток незалежної України (1991–2004)» (2005), «Новоселиця у минулому і сьогодні (1371–2008)» (2009), «Іван Франко в історіографічному трикутнику: інтерпретації, джерела, взаємини» (2011), «Народні перекази Закарпаття» (2016),«Карпатська Україна. Історичні есе» (2020), навчальний посібник «Європейська та євроатлантична інтеграція України: соціальний аспект» (2007).
Лауреат Премії імені Дмитра Яворницького Національної спілки краєзнавців України 2020 року.
Примітки
- Офіцинський Р. Виклик безвідрадності перехідного часу (про наукову спадщину Василя Офіцинського (1966-1998). exlibris.org.ua. Процитовано 17 квітня 2020.