Радехівський район

Район розташований у північній частині Львівської області, межує з Кам'янко-Бузьким, Сокальським, Бродівським, Буським районами та Горохівським районом Волинської області, а також з м. Червоноград. Район в сьогоднішніх межах утворений в 1965 році.

Площа району становила 1144 км².

Територію району перетинають шосейні шляхи Львів—Луцьк, Броди—Червоноград, Радехів—Берестечко, Вузлове—Буськ, Сокаль—Стоянів; залізничні колії Львів—Ковель, Львів—Санкт-Петербург.

Рельєф рівнинний. Найбільші річки — Західний Буг з притоками Білостоком та Холоївкою і Стир з притоками Березівкою, Радоставкою, Судилівкою.

Ґрунти перегнійно-карбонатні. У долинах приток Західного Бугу і Стиру — великі торф'яні масиви. В західній частині району залягають поклади кам'яного вугілля. Велику частину території, майже 25 відсотків, займають ліси, переважно соснові, дубові. В околиці села Нестаничі ростуть карликові дуби.

Національний склад району станом на 2001 р.:[2]

Нинішня територія Радехівського району у 12 столітті входила до так званого Белзького князівства, яке утворилося близько 1170 року. Воно належало спочатку Володимир-Волинському, а потім Галицько-Волинському князівству. Белз був одним із великих міст на заході Волинського князівства.

Архітектурна композиція на в'їзді до району. 2009 рік.

У сиву давнину з далекого півдня через Радехівщину перейшла орда татар хана Батия, прямуючи на Володимир-Волинський. Татарська навала та спустошення цієї території привела до великого голоду, що було причиною трирічної епідемії (подібна ж трагедія повторилася і в 1314 році). Об'єднане в кінці 12 століття Галицько-Волинське князівство зміцнившись економічно і політично, стало сильним постом на заході руських земель проти натиску німецьких, угорських, польських та литовських феодалів-завойовників.

У сиву давнину сюди, з далекого півдня, через Буськ, Стоянів та Сокаль широкою дорогою, так званим «чорним шляхом» проходили каравани купців, торговців.

У другій половині 19 століття Радехівська латифундія перейшла до сім'ї графа Бадені, який одружився з дочкою Міра. Бадені рахувався сьомим із десяти найбагатших магнатів Галичини. Він був намісником цісаря в Галичині.

На згадку про скасування панщини в селі Павлові побудований 4-ох метровий пам'ятник, обеліск якого нагадує давню Єгипетську піраміду з датою 1851 рік.

З другої половини 19 століття діє товариство «Просвіта», яке ставило собі за мету відстоювати українську мову та культуру від посягань австро-угорської та московської влади, польських шовіністів. Відомо, що перші читальні «Просвіти» існували в селах Радехівщини у 80-их роках 19 століття.

17 січня 1940 року утворено Радехівський район зі ґмін Радехівського повіту: міської ґміни Радехів та сільських ґмін Радзєхув, Стоянув, Холоїв і Віткув Нови.

13 вересня 1940 р. до складу Радехівського району передано східну частину Шевченківського району з селами Гоголів, Корчин, Поздимир, Радванці, Розжалів та Яструбичі.[3].

У 1962 році до складу району увійшов Лопатинський район.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Станіславчицьку сільраду Радехівського району до складу Бродівського району.[4]

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду та 31 сільських рад, які об'єднують 71 населений пункт і підпорядковані Радехівській районній раді. Адміністративний центр — місто Радехів[5].

На території району нараховується 36 сільськогосподарських підприємств, 59 фермерських господарств. Виробничий напрямок господарств тваринницько-буряківничий з розвинутим зерновим господарством.

На території району діє 15 промислових підприємств. Найбільші із них:

• ТзОВ «Радехів-цукор»,
• ЗАТ «Галичина»,
• Вузлівський та Лопатинський спиртзаводи,
• Стоянівський та Лопатинський торфобрикетні заводи,
• ДП Радехівське лісомисливське господарство.
• ТзОВ «Мебель-сервіс»
• Барс ЛТД

У районі зареєстровано понад 150 суб'єктів малого підприємництва.

Відомий вкрай поганим станом навіть центральних доріг (зокрема, Н17) станом на 2010-і роки. В 2015-16рр. дорогу Н17 відремонтували. Зокрема, відтинок колись дороги Т 1410 Червоноград — Радехів назвали «Чеченська дорога».[6] Часто через це відбуваються акції протесту.[7][8][9]

• У 1838 році в селі Нестаничах жив і служив парохом Маркіян Шашкевич — видатний український поет, демократ і просвітитель. Він був найдіяльнішим учасником «Руської трійці».
• Впродовж 1846–1848 рр. у Нестаничах жив Іван Вагилевич — побратим М. Шашкевича.
• У Новому Виткові народився оперний співак світової слави Олександр Мишуга. Мишуга займався педагогічною діяльністю, створив свою вокальну школу. Похований у рідному селі.
• Село Барилів, що на Радехівщині — батьківщина головнокомандувача Української Галицької Армії Мирона Тарнавського.
• Вихідцем із села Кривого є Степан Мудрик — один з організаторів загонів УПА на Радехівщині, соратник С. Бандери, член центрального проводу ОУН в діаспорі.
• Вихідцем із Немилова був Степан Смаль-Стоцький. Він був професором Чернівецького університету. В 1917 році став головою бойової управи січових стрільців, потім послом ЗУНР у Празі.
• В 1885–1886 роках у Руденку вчителювала Уляна Кравченко — українська письменниця.
• Село Оглядів — місце народження Осипа Васильовича Турянського. Син бідного теслі закінчив Віденський університет, став високоосвіченою людиною. Автор повісті «Поза межами болю», роману «Син землі», комедії «Раби». В цьому селі неодноразово бував майбутній керівник УПА Р. Шухевич з родини священика Березинського.
• У роки своєї юності в містечку Лопатині жила українська художниця Олена Кульчицька.
• В Оглядові народився син головного командира УПА, Герой України Юрій Шухевич.

• Радехів. Інформаційно-розважальний сайт
• Радехівський район // Львівська обласна державна адміністрація
• Радехівський район // Карпати
• Радехівський район // Пам'ятки Галичини
• Ігор Гілевич. Радехівщина // Львівська газета, 25.04.2013
• І. Гілевич. Стан і перспективи історико-краєзнавчих досліджень на Радехівщині

• Надбужанщина = The Buh river Region of Western Ukraine: Сокальщина, Белзчина, Радехівщина, Камінеччина, Холмщина і Підляшшя: Іст.-мемуарний зб. / Редкол.: М. Мартенюк (гол.ред.), Н. Олійник, А. Демусь та ін. — Нью-Йорк та ін.: Об'єднання Надбужанців, 1986—1989. — (Укр. архів / Наукове Т-во ім. Т. Шевченка; Т. 41, 47).

Т. 1. — 1986. — 960 с.: іл.

Сокальський район		Волинська область (Горохівський район)
Червоноград
Кам'яно-Бузький район	Буський район	Бродівський район