Оцінювання

Оцінювання — (фр. evaluation від value ціна, вартість) оцінка, визначення ціни, вартості, визначення кількості, якості продукції, якості ресурсів, придатності тощо; аналіз даних, обстановки.

ОЦІНЮВАННЯ політики/ програми/ проєкту

ОЦІНЮВАННЯ (англ. evaluation) — це: 1) аналітичний інструмент або процедура, призначення якої — вимірювання прямих ефектів, результативності і довгострокових наслідків реалізації державних програм, галузевих політик, програм розвитку, проєктів некомерційного сектору, корпоративних програм; 2) міждисциплінарне дослідження, яке використовує економічні, соціологічні, політологічні методи у відповідності з визнаними стандартами національних і міжнародних спільнот у сфері оцінювання.

ОЦІНЮВАННЯ політики/ програми/ проєкту (Evaluation — Оценка/ Оценивание) — це визначення змін за результатами реалізації політики/ програми/ проєкту, задля того, аби зрозуміти:

• чи були досягнуті заплановані результати?

• наскільки вірними були припущення щодо результатів політики/ програми/ проєкту?

• наскільки ефективними, результативними і стійкими є зміни?

Оцінювання результатів політики/ програми/ проєкту дає зворотній зв'язок щодо досягнення мети та завдань політики/ програми/ проєкту. Оцінювання є основою для прийняття рішень та належного планування, ефективного використання коштів. Оцінювання створює передумови для удосконалення політики/ програми/ проєкту, оскільки дозволяє навчатися на основі уроків попереднього досвіду. Оцінювання забезпечує реалізацію принципів належного врядування (ефективності, результативності, відкритості, підзвітності).

Оцінювання чи Оцінка? Фахівці з моніторингу та оцінювання в Україні паралельно вживають терміни Оцінювання та Оцінка в розумінні Evaluation. Укладачі Глосарію термінів з моніторингу та оцінювання[1] віддали перевагу терміну Оцінювання. Цей вибір був зумовлений двома причинами. Перша причина лежить у площині мовознавства, зокрема, використання росіянізмів та вживання віддієслівних іменників з суфіксом -к-, що позначають опредметнену дію (що стосується слова Оцінка). На думку дослідників, значна частина іменників з суфіксом -к-, що виражають упредметнену дію, є запозиченнями з російської мови (наприклад, слова гравіровка, стажировка тощо). Рекомендацією мовознавців при утворенні віддієслівних іменників є вживання суфіксу -анн-(я) у тих випадках, коли дієслово відноситься до недоконаного виду, тобто означає розгорнуту в часі, тривалу дію. Тобто відповідником до дієслова Оцінювати є іменник Оцінювання. При утворенні іменників від дієслова доконаного виду рекомендують вживати нульовий суфікс як ознаку результативності. У випадку дієслова Оцінити означало б іменник Оцін; на нашу думку така форма перекладу не була б сприйнята, тому пропонуємо використання слово Оцінка до результату, слова, що відображає доконану дію. Друга причина є продовженням дискусії щодо суфіксів, і апелює до інтуїтивного сприйняття термінів. Як такий термін Оцінка сприймається як результат, тоді як Оцінювання стосується скоріше процесу, що відображає суть оцінювання як дії в часі. Крім того, термін Оцінка, на нашу думку, ближчий до поняття перевірки та контролю, на відміну від Оцінювання, що має більш нейтральне забарвлення. Хоча термін Оцінка вже використовують в державному та громадському секторах, в академічній сфері науковці та дослідники частіше використовують термін Оцінювання.

ОЦІНЮВАННЯ (Assessment — Оценка) — це процес, який може бути несистемним, зі збору інформації, її аналізу та формування суджень на його основі. Термін Assessment має певні відмінності від терміну Evaluation — останній використовується як конкретний термін в рамках проєктного менеджменту (щодо оцінювання проєктів та програм), тоді як Assessment є словом загального вжитку.

ОЦІНЮВАННЯ EX-ANTE / ПЕРЕДОЦІНЮВАННЯ (Ex-ante evaluation — Оценка ex-ante) — це оцінювання, що проводять до початку впровадження політики/ програми/ проєкту. Метою цього типу оцінювання є визначення, чи правильно було визначено проблему, на вирішення якої спрямовано політики/ програми/ проєкту, чи відповідають цілі політики/ програми/ проєкту та способи їх досягнення потребам, чи достатніми є наявні ресурси та чи правильна логіка закладена в процес досягнення змін.

ОЦІНЮВАННЯ EX-POST / ПОСТОЦІНЮВАННЯ (Ex-post evaluation — Оценка ex-post) — це різновид оцінювання, що проводиться через кілька років після завершення політики/ програми/ проєкту. Оцінювання ex-post має на меті з'ясувати, які фактори вплинули на досягнення/ недосягнення успіху, оцінити сталість результатів та впливу політики/ програми/ проєкту, а також надати рекомендації для майбутніх політики/ програми/ проєкту. Таке оцінювання загалом ставить перед собою більш широкий спектр питань в порівнянні з підсумковим оцінюванням (summative evaluation), яке частіше сфокусоване на визначенні результативності політики/ програми/ проєкту.

ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ (Impact Evaluation — Оценка влияния) — це систематичне вивчення змін, які стали наслідком конкретних заходів, здійснених в рамках політики/ програми/ проєкту. Як правило, оцінювання впливу включає в себе збір вихідних даних для групи втручання та контрольної групи на початку політики/ програми/ проєкту, а також збір даних після завершення політики/ програми/ проєкту.

ОЦІНЮВАННЯ ПРОЦЕСУ (Process evaluation — Оценка процесса) — це різновид оцінювання, який сфокусований на процесі реалізації політики/ програми/ проєкту та включає в себе оцінювання доступу до послуг, їх якість, рівень задоволеності споживачів, підхід до управління політики/ програми/ проєкту тощо. Оцінювання процесу може дати розуміння культурного, соціально-політичного, юридичного, економічного контекстів, що можуть вплинути на імплементацію політики/ програми/ проєкту. Існує підхід, за яким терміни Формуючого оцінювання та оцінювання процесу вживають як синоніми (наприклад, Road to Results, Morra Imas, Rist). В інших джерелах, попри деяку подібність між цими різновидами оцінювання (проведення під час імплементації політики/ програми/ проєкту, можливість отримання актуальної інформації щодо реалізації політики/ програми/ проєкту), говорять про відмінності між ними. Так, оцінювання процесу дає розуміння того, яким чином політики/ програми/ проєкту досягає поставлених цілей, а інформація, отримана під час такого оцінювання допомагає інтерпретувати результати та є корисною для планування подібних політики/ програми/ проєкту. Тоді як формуюче оцінювання частіше покликане надати інформацію, що допоможе внести зміни до дизайну політики/ програми/ проєкту задля досягнення кращого результату. Якщо в результаті оцінювання процесу були виявлені недоліки в реалізації політики/ програми/ проєкту, рекомендується проведення формуючого оцінювання з більш детальним розглядом проблеми та її причин. Існує думка, що оцінювання процесу та ex-ante оцінювання є різновидами формуючого оцінювання. Обидва типи оцінювання сприяють результативності політики/ програми/ проєкту, дають можливість зрозуміти, які фактори можуть потенційно впливати на успіхи/невдачі політики/ програми/ проєкту.

ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ (Outcome evaluation — Оценка результатов) — це оцінювання, що визначає, наскільки заходи чи політики/ програми/ проєкту вплинули на досягнення цілей, а також до яких запланованих і незапланованих кінцевих результатів привела програма.