Пааво Гаавікко
Пааво Гаавікко (фін. Paavo Haavikko 25 січня 1931, Гельсінкі, Фінляндія — 6 жовтня 2008, Гельсінкі, Фінляндія) — фінський поет, прозаїк, драматург.
Пааво Гаавікко | ||||
---|---|---|---|---|
фін. Paavo Haavikko | ||||
Ім'я при народженні | фін. Paavo Juhani Haavikko | |||
Псевдо | Anders Lieksman | |||
Народився |
25 січня 1931[1][2][…] Гельсінкі, Фінляндія | |||
Помер |
6 жовтня 2008[3][1][…] (77 років) Гельсінкі, Фінляндія | |||
Поховання | Гієтаніємі[4] | |||
Країна | Фінляндія | |||
Діяльність | поет, письменник, драматург, видавець | |||
Мова творів | фінська[1] | |||
Роки активності | з 1951 | |||
Жанр | модерністська література | |||
У шлюбі з | Marja-Liisa Vartiod і Ritva Haavikkod | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Пааво Гаавікко у Вікісховищі |
Творчість
Як поет сформувався в руслі європейського модернізму.
Особливий вплив на нього справив Томас Еліот.
Гаавікко належать книги віршів «Римські вечора» (1951), «Зимовий палац» (1959), драми «Мюнгаузен» (1960), «Аудун і білий ведмідь» (1967), «Агрікола і лисиця» (1968), «Король відправляється до Франції» (1974), «Анастасія і я»(1992),«Просперо» (1995).
Автор кількох лібрето, в тому числі опери Вершник композитора Ауліса Саллінена.
Визнання
Почесний доктор Гельсінського університету (1969).
Премія Ейно Лейно (1963), Нейштадтська літературна премія (1984). На тексти Гаавікко писали музику Ауліс Салліна, Тапані Лянсійо, Чин Інсук.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Kansallisbiografia / за ред. M. Klinge — Suomalaisen Kirjallisuuden Seura, Suomen Historiallinen Seura. — ISSN 1799-4349
- http://www.yle.fi/news/id103711.html
- https://www.helsinginseurakunnat.fi/material/attachments/hautausmaat/hietaniemi/w8GZkM0y7/Hietaniemen_merkittavia_vainajia.pdf
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пааво Гаавікко
- (англ.)
- Пааво Хаавикко на сайте IMDB