Пааво Гаавікко

Пааво Гаавікко (фін. Paavo Haavikko 25 січня 1931, Гельсінкі, Фінляндія6 жовтня 2008, Гельсінкі, Фінляндія) — фінський поет, прозаїк, драматург.

Пааво Гаавікко
фін. Paavo Haavikko
Ім'я при народженні фін. Paavo Juhani Haavikko
Псевдо Anders Lieksman
Народився 25 січня 1931(1931-01-25)[1][2][…]
Гельсінкі, Фінляндія
Помер 6 жовтня 2008(2008-10-06)[3][1][…] (77 років)
Гельсінкі, Фінляндія
Поховання Гієтаніємі[4]
Країна  Фінляндія
Діяльність поет, письменник, драматург, видавець
Мова творів фінська[1]
Роки активності з 1951
Жанр модерністська література
У шлюбі з Marja-Liisa Vartiod і Ritva Haavikkod
Нагороди

Pro Finlandia (1967)

Samuli Paronen Prized

Нейштадтська літературна премія

Американська премія з літературиd

Aleksis Kivi Awardd (1966)

Eino Leino Prized (1963)

Скандинавська премія Шведської академії (1993)

doctor honoris causa of the University of Helsinkid


 Пааво Гаавікко у Вікісховищі

Творчість

Як поет сформувався в руслі європейського модернізму.

Особливий вплив на нього справив Томас Еліот.

Гаавікко належать книги віршів «Римські вечора» (1951), «Зимовий палац» (1959), драми «Мюнгаузен» (1960), «Аудун і білий ведмідь» (1967), «Агрікола і лисиця» (1968), «Король відправляється до Франції» (1974), «Анастасія і я»(1992),«Просперо» (1995).

Автор кількох лібрето, в тому числі опери Вершник композитора Ауліса Саллінена.

Визнання

Почесний доктор Гельсінського університету (1969).

Премія Ейно Лейно (1963), Нейштадтська літературна премія (1984). На тексти Гаавікко писали музику Ауліс Салліна, Тапані Лянсійо, Чин Інсук.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.