Пазяк Ольга Михайлівна
О́льга Миха́йлівна Пазя́к (народилася 26 липня 1931 в селі Бересняги Канівського р-ну Київської, тепер Черкаської області — 3 серпня 2004) — український науковець-мовознавець, педагог, кандидат філологічних наук. Дослідниця діалектів України, фонетики української літературної мови, фразеології, зокрема фразеології у мові ЗМІ, термінології, лексики.
| Пазяк Ольга Михайлівна | |
|---|---|
| Народилася |
26 липня 1931 Канівський район, Українська СРР, СРСР |
| Померла | 3 серпня 2004 (73 роки) |
| Діяльність | мовознавиця |
| Науковий ступінь | кандидат філологічних наук |
Життєпис
Закінчила в 1952 Канівське педагогічне училище, в 1957 українське відділення філологічного факультету, в 1962 аспірантуру кафедри української мови Київського університету. Навчалася в учених-мовознавців, професорів П. П. Плюща, В. І. Масальського, Ф. Т. Жилка, А. О. Білецького, І. К. Кучеренка, Н. І. Тоцької, А. П. Коваль.
Працювала 1952—1959 вчителькою української мови та літератури в середніх школах Канівського району Київської області.
Під час навчання в аспірантурі у Київському університеті там же працювала викладачем кафедри української мови; науковим співробітником лабораторії експериментальної фонетики філологічного факультету (з 1964); викладачем (з 1972), доцентом (з 1974—2000) кафедри стилістики факультету журналістики.
Кандидатську дисертацію захистила за темою «Назви сільськогосподарських знарядь в українській мові» (1969).
Удосконалювала методику викладання сучасної української літературної мови та методику самостійної роботи студентів.
Разом із професором А. І. Мамалигою ініціювала міжнародну науково-практичну конференцію з проблем функціонування і розвитку української мови «Мова. Суспільство. Журналістика», яка щорічно проводиться з 1994 року в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка на базі кафедри мови та стилістики.
У 2000—2004 доцент кафедри журналістики, видавничої справи та редагування ВМУРоЛ «Україна».
Громадська діяльність
На громадських засадах керувала науковою роботою студентів на факультеті журналістики (1974—1984).
Організовувала й проводила власним коштом «Пазяківські читання», на яких науковцями та студентами порушувалися актуальні питання української мови.
Праці
Автор понад 50 наукових праць. Основні праці:
- Сучасна українська мова. К., 2000, 2001 (у співавт.);
- Практикум з української мови, Вид. 4-е. К., 2001 (у співавт.);
- Українська мова і культура мовлення. К., 1995 (у співавт.).
Відзнаки
Відмінник народної освіти. Неодноразово нагороджувалася преміями і почесними грамотами Київського університету.
Посилання
- Забіяка І. М.. Пазяк Ольга Михайлівна. Енциклопедія Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Процитовано 11 січня 2017.
- Мамалига А. І., Гуць М. В., Єлісовенко Ю. П. (2007). Про незабутню колегу, науковця, Вчительку-патріотку... Електронна бібліотека Інституту журналістики. Процитовано 11 січня 2017.
Література
- Архів КНУ імені Тараса Шевченка, 2000, Спр. 97-ПВС;
- [Мамалига А.] Пазяк (Осередько) Ольга Михайлівна // Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Незабутні постаті. К., 2005;
- Мамалига А., Гуць М., Єлісовенко Ю. Незгасне світло душі, сповнене мудрості й доброти // Комунікативно-мовні процеси в сучасному медіапросторі: За матеріалами ХІІІ міжн. наук.-практ. конференції з проблем функціонування і розвитку української мови. К., 2008.