Бересняги

Перша згадка про село припадає на XVIII століття. Від початку свого заснування село мало назву Вербова Балка, а вже потім Бересняги. За розповідями старожилів, назва Бересняги походить від того, що з одного кінця в яру простягався березовий гай.

Лаврентій Похилевич у «Сказаннях про населені місцевості Київської губернії» 1864 ;року пише:

Березняги, село в 8-ми верстах от Куриловки, при незначительном ручье текущем в Шандру. Жителей обоего пола 761; в 1789 г. здесь считалось 30 дворов и 340 душ обоего пола. Тогда деревня принадлежала к имениям князя Станислава Понятовскаго. В настоящее время составляет вотчиную собственность Виктора Ивановича Монастырскаго, по наследству от тестя своего Игнатия Микуловскаго, по уступочному акту 24 февраля 1837 г. Земли к имению причислено 1156 десятин, из числа коей крестьяне по выкупному договору приобрели в собственность 485 дес. за 23,681 руб. В 1789 г. приходской церкви еще здесь не было, а за год пред тем построена каплица во имя Покрова Пресвятой Богородицы, приписаная к Богородичной церкви села Тулинец. В 1800 г. церковь эта преобразована в приходскую, снабжена указаною пропорциею земли, а в 1850 г. фундаментально исправлена. По штатам сельских причислена к 7-му классу.

До 1917 року землі належали поміщику Зноско-Боровському. У 1924 році створено першу в районі сільськогосподарську комуну, 1929 року — колгосп. В роки Голодомору 1932—1933 років голодною смертю загинуло 119 осіб. На кладовищі встановлено хрест в пам'ять про ті часи.

У роки німецько-радянської війни брало участь 108 жителів села, з них 35 нагороджені бойовими орденами і медалями, 69 осіб загинуло на фронті. На честь загиблих встановлено обеліск Слави.

Станом на 1972 рік в селі мешкало 312 осіб, працювала рільнича бригада колгоспу «Зоря комунізму», за яким було закріплено 2 962 га землі, у тому числі 2 697 га орної. Працювали медпункт, початкова школа, клуб на 200 місць, бібліотека з фондом 7 тисяч книг.

В минулому, коли населення села була значне, воно було центром окремої Береснягівської сільської ради. Після зменшення населення, Бересняги відійшли до складу Козарівської сільради.

У селі проживав талановитий художник-самоучка Костиря Микола Петрович. Його картини знаходяться в Музеї народно-декоративного мистецтва міста Канева.

В селі народилися:

• Голодняк Петро Михайлович (*6 квітня 1910 — †30 квітня 1979) — Герой Радянського Союзу[3];
• Пазяк Ольга Михайлівна, дівоче прізвище Осередько (1931—2004) — український науковець-мовознавець, педагог, кандидат філологічних наук.

• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
• Бересняги на who-is-who.ua