Палак (цар скіфів)

**Палак**
дав.-гр. Πάλακος
Палак; дав.-гр. Πάλακος
Династія	Паралати
Держава	Скіфське царство
Титул	цар (грец. βασιλεὺς)
Форма влади	автократія спадкова
Попередник	Скілур
Наступник	царство захоплено Мітрідатом Понтійським
Роки правління	близько 114/113 р. до н. е. — близько 111 р. до н. е..
Біографічні дані
Рік народження	невідомо
Батько	Скілур
Мати	невідомо
Брати, сестри	Сенамотіс
дружина	невідомо
Діти	невідомо
Медіафайли у Вікісховищі

Палак (грец. Πάλακος) (до/близько 114/3 — 111) — скіфський династ, син і наступник скіфського царя Скілура[1].

Після смерті батька розпочав війну проти Херсонеса Таврійського. Громада херсонесітів, відповідно до чинної з 179 р. до н. е. угоди, звернулася за допомогою до Понтійського царства. Направлений на допомогу херсонесітам Діофант, полководець царя Мітрідата VI Евпатора, розбив війська Палака в двох компаніях, завдяки чому підкорив Понту і Херсонес, і Скіфське царство, яке було поділено на декілька територіальних утворень і яке більше ніколи не існувало як єдина держава[2].

Зазначені події детально описані у відомому декреті херсонесітів, присвяченому Діофанту[3].

Донедавна Діофантові війни датували 110—107 роками до н. е. Наразі, після внесення відповідних змін до хронології Понтійського царства, превалює думка, що Діофантові війни датуються 114—111 роками до н. е.[4]

Етимологія імені:

грец. Πάλακος < скіф. Palaka < д.іран. Pāδaka — укр. «Довгоногий»;[5]
грец. Πάλακος < скіф. Palaka < вед. Pālaka- — укр. "захисник, заступник, принц, правитель".[6]
грец. Πάλακος < скіф. Palaka < скіф. Pal — укр. "?".[7]

Примітки

(рос.)В. В. Латышев. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе. // ВДИ, 1947
(рос.)Ю. П. Зайцев Неаполь Скифский (II в. до н. э. — III в. н. э.). — Симферополь: Универсум, 2003.
(гр.)IPE, I², № 352
(рос.)Ю. Г. Виноградов Вотивная надпись дочери царя Скилура из Пантикапея и проблемы истории Скифии и Боспора во ІІ в. до н. э. // ВДИ, № 1, 1987
(рос.)С. В. Кулланда. Еще раз о скифском языке // Orientalia et Classica. Труды Института восточных культур и античности. Выпуск VI. 2005
(рос.) Трубачев О. Н. Indoarica в Северном Причерноморье. М.: Наука, 1999.
(рос.)Тохтасьев С. Р. Проблема скифского языка в современной науке. Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest. Edited by Victor Cojocaru. Iani, 2005.

Література

О. В. Симоненко. Палак // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 29. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] (рос.)В. В. Латышев. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе. // ВДИ, 1947

[2] (рос.)Ю. П. Зайцев Неаполь Скифский (II в. до н. э. — III в. н. э.). — Симферополь: Универсум, 2003.

[3] (гр.)IPE, I², № 352

[4] (рос.)Ю. Г. Виноградов Вотивная надпись дочери царя Скилура из Пантикапея и проблемы истории Скифии и Боспора во ІІ в. до н. э. // ВДИ, № 1, 1987

[5] (рос.)С. В. Кулланда. Еще раз о скифском языке // Orientalia et Classica. Труды Института восточных культур и античности. Выпуск VI. 2005

[6] (рос.) Трубачев О. Н. Indoarica в Северном Причерноморье. М.: Наука, 1999.

[7] (рос.)Тохтасьев С. Р. Проблема скифского языка в современной науке. Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest. Edited by Victor Cojocaru. Iani, 2005.