Палаузов Володимир Миколайович
Палаузов Володимир Миколайович (12(24) травня 1851, Одеса — 13 лютого 1920, там же) — правознавець болгарського походження, доктор права з 1885, професор з 1886.
| Палаузов Володимир Миколайович | |
|---|---|
| Народився | 12 травня 1851 |
| Помер | 30 січня 1920 (68 років) |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | політик |
| Галузь | юриспруденція |
| Alma mater | Рішельєвський ліцей і Імператорський Новоросійський університет |
| Науковий ступінь | Legum Doctord |
| Вчене звання | професор |
| Науковий керівник | Патлаєвський Іннокентій Устинович[1] |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Імператорський Новоросійський університет |
| Членство | Болгарська академія наук |
Життєпис
Після закінчення Рішельєвського ліцею в Одесі поступив в 1868 році на юридичний факультет Новоросійського університету, який закінчив кандидатом права в 1872 році. Був залишений при університеті для приготування до професорської діяльності. Магістерську дисертацію «До питання про форму участі народного елемента в кримінальній юстиції» (в «Записках Імператорського Новоросійського Університету», том XX; окреме видання — Одеса, 1876) захистив у 1878 році. Під час російсько-турецької війни 1877—1878 років грав видну роль в справі цивільного управління в Болгарії, займав в країні різні посади, але в підсумку все ж повернувся до Одеси. У 1880 році був обраний доцентом, в 1884 році — екстраординарним професором кримінального права в Новоросійському університеті. У 1885 році став доктором кримінального права після захисту дисертації «Постановка питань присяжним засідателям по російському праву» (в «Записках Імператорського Новоросійського Університету», том XLIII, окреме видання — Одеса, 1885). У 1886 році був призначений ординарним професором кримінального права, а з 1887 року став викладати разом з кримінальним процесом і кримінальне право. Член-засновник Товариства правознавства і державних знань
Посилання
- Палаузов // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
- Модзалевский Б. Л. Патлаевский, Иннокентий Иустинович // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1902. — Т. 13. — С. 378–379.