Палаццо Маньяні

Палаццо Маньяні, Болонья (італ. Palazzo Magnani) — палацова споруда в місті Болонья, пам'ятка архітектури пізнього відродження.

Палаццо Маньяні
Palazzo Magnani

Палаццо Маньяні
Палаццо Маньяні (Італія)
Країна  Італія
Територіальна одиниця Болонья[1]
44°29′44″ пн. ш. 11°20′55″ сх. д.
Стиль Архітектура Відродження
Архітектор Domenico Tibaldid
Час заснування 16 століття[2]
Сучасний стан національна спадщина Італіїd[1][2]
Сайт quadreriapalazzomagnani.it
 Палаццо Маньяні у Вікісховищі
Палаццо Маньяні, фасад на площу перед церквою.

Історія і побутування

Палац неподалік від церкви вибудували в період 1577-1583 років. Першим будівником був архітектор Доменіко Тібальді (1541—1583), син художника і архітектора Пеллергіно Тібальді, представника стилю маньєризм.

Доменіко Тібальді для головного фасаду болонського палацу використав проект римського художника і архітектора Рафаеля Санті, відомого в історії як палац Бранконіо дель Аквіла, вибудованого у 1520 році[3]. Фасади обох палаців мали п'ять осей. Обидва мали відкриту лоджию по першому поверху. Житлові кімнати були розташовані вище. Палац Бранконіо дель Аквіла в Римі мав три поверхи і пишний наріжний декор[3].

Три поверхи мав і болонський палац Маньяні. Але його декор був по провінційному спрощений і два верхні поверхи були поєднані лише пілястрами. Поверхи мали помітну висоту, тоді як пересічні будинки поряд тої ж висоти мали вже по чотири поверхи.

Обидва фасади не мали архітектурних акцентів на кшталт парадного порталу чи центрального ризаліту, а були декорованою площиною[3].

Доменіко Тібальді помер у віці 42 роки і будівництво палацу передали архітекторові Флоріано Амброзіні.

1797 року палац в Болоньї перейшов у власність Гвідотті, а його родина продала палац у другій половині 19 століття родині Мальвецци Кемпінгі. Герб родини Мальвецци і досі прикрашає головний фасад споруди. В 20 столітті це володіння Унікредіт банку.

Мистецькі скарби в палаці
Лодовіко Каррачі, фреска " Вовчиця годує Ромула і Рема ". 1584 рік

Болонья була відомим художнім центром в Італії, що розвивася і існував під значним політичним і художнім тиском папського Риму. Саме в Болоньї брати Каррачі заснували художню академію, функціями якої оголосили художнє навчання обдарованої молоді. Брати Каррачі були запрошені на працю в палаццо Маньяні, де виконали цикл фресок на тему «Історія Язона», приклад творів раннього бароко в Італії. Брати Каррачі були серед перших, хто цілеспрямовано відмовився від стилістики маньєризму[4]

Фрески братів Каррачі прикрасили так звані сенаторські зали палацу.

Серед цікавих архітектурних деталей палацу — камін, прикрашений скульптурами Мінерви і Марса та маскаронами вівчиці, котрі створені Габріеле Фйоріні.

В дворику палацу встановлена алегорична скульптура Геркулеса з портретним обличчям Лоренцо Маньяні, колишнього сенатора.

Джерела
  • Гращенков В. Н."Рафаель Санти", М., «Искусство», 1975, с. 167
  • Volpe, Carlo (1972). Il fregio dei Carracci e i dipinti di Palazzo Magnani in Bologna,. Litografica Bodoniana.
  • Il Credito Romagnolo fra storia, arte e tradizione. Grafis Edizioni. 1985.

Примітки
  1. dati.beniculturali.it — 2014.
  2. Tourer.it
  3. Гращенков В. Н."Рафаель Санти", М., «Искусство», 1975, с. 167
  4. Лазарев В. Н. «Портрет в искусстве 17 века», М.-Л. 1937, с. 21

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.