Палац Альхаферія
Палац Альхаферія (ісп. Palacio de la Aljafería) — один з найкраще збережених палаців мавританського періоду в Іспанії, розташований у Сарагосі.
Альхаферія | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Замок Альхаферія, головний фасад | ||||
41°39′23″ пн. ш. 0°53′48″ сх. д. | ||||
Статус | пам'ятка національного значення, культурне надбання ЮНЕСКО | |||
Статус спадщини | Об'єкт культурної спадщини Іспаніїd[1] і Світова спадщина ЮНЕСКО | |||
Країна | Іспанія | |||
Розташування | Сарагоса | |||
Архітектурний стиль | Мудехар і романський стиль | |||
Автор проєкту | ймовірно, аль-Халіф Зухайр | |||
Архітектор | архітектори аль-Халіф Зухайр( Al-Halifa Zuhayr) та Ібн Ідарі ( Ibn Idari ) | |||
Будівник | аль-Халіф Зухайр | |||
Матеріал | вапняк, пісковик, різьблений тиньк оздоб, цегла | |||
Перша згадка | 11 століття | |||
Будівництво | 2-га половина 11 століття( 1065-1081), добудови у 15, 17 ст. — кінець 11 століття, реставрації у 20 ст. | |||
Власник | Banu Hudd | |||
Стан | задовільний | |||
Адреса | Calle los Diputadosd | |||
Сайт | example.com | |||
Ідентифікатори й посилання | ||||
Палац Альхаферія (Іспанія) | ||||
|
Історія
Столиця держави Тайфа
Після розпаду Кордовського халіфату на його уламках виникає декілька незалежних дрібних держав, однією з них і була Тайфа Сарагоси у XI столітті. Місто зробили столицею. Володарі держави були втягнуті у військові конфлікти, що спонукало до політичного союзу з католицькими князівствами Іспанії. Останній володар мавританської Сарагоси Абд-аль-Малик Имад ад-Даула зрікся влади і визнав зверхність Альфонсо І Арагонського. Він став прихильником політики Альфонсо І, а його військо брало участь у військових діях на боці християнського Арагону.
Палац і фортеця
Фортеця з палацом були побудовані в короткий період незалежності та розквіту мавританської держави Тайфа Сарагоси в 2-й половині 11 століття. Це була резиденція володаря Бану Худ (Banu Hud). Незважаючи на незалежність, Бану Худ визнавав політичну могутність сусідньої християнської держави і платив данину. У 1118 р. Місто Сарагоса було захоплене християнським військом і стало столицею королівства Арагон. За короткий період мавританської незалежності там і був створений палац і фортеця Альхаферія, досить повно збережені до 20 ст.
Найдавніша частина фортеці — Вежа Трубадура. Два її нижні поверхи датують 9 століттям н. е., добудови — у 10 столітті.
Назва споруди пізня і належить 19 століттю, коли іспанець Антоніо Гарсія Гутьєррес оприлюднив драму «Трубадур» . Драму переробили у лібретто опери, музику до якої створив італієць Джузеппе Верді (1813—1901) у 1853 р.
Мавританські за характером та оздобами приміщення фортеці були пристосовані під палац католицьких королів у 1492 році. Частка будівель реконструйована у 1593 р. з метою підсилення фортечної функції. В роки війни за незалежність (1808—1814 рр.)від наполеонівський військ фортеця зазнала пошкоджень.
Значні відновлювальні роботи і реставрація проведені в 2-й половині 20 століття. Приміщення пристосовані під Кортеси (парламент) та засідання законодавчої палати Арагону.
- Альхаферія вночі
- Поземний план фортеці та палацу (темним позначені рови, мури та вежі)
- Дворик Санта Ісабель після реставрації
- Портал колишньої мечеті
- Середньовічна капітель 11 ст.
- Аркада перед Золотою залою( відновлення)
- Сучасні сходи
- Двір Сан Мартин (дворик на вході)
Див. також
Джерела
- BORRÁS GUALIS, Gonzalo (1991). «La ciudad islámica». Guillermo Fatás (dir.) Guía histórico-artística de Zaragoza. Zaragoza City Council. pp. 71–100. 3th ed. ISBN 978-84-86807-76-4
- BIEL IBÁÑEZ, María Pilar (2008). «Nuevas noticias sobre el palacio de la Aljafería». Guillermo Fatás (dir.) Guía histórico-artística de Zaragoza. Zaragoza City Council. pp. 711–727. 4th ed. ISBN 978-84-7820-948-4.
- CABAÑERO SUBIZA, Bernabé et al. (1998), La Aljafería. I. Zaragoza: Cortes de Aragón. 1998. ISBN 978-84-86794-97-2
- EXPÓSITO SEBASTIÁN et al. (2006). La Aljafería de Zaragoza. Zaragoza: Cortes de Aragón. 2006 (6ª ed.) ISBN 978-84-86794-13-2