Палац Мірув у Ксьонжі-Великому

Палац було побудовано у 1585—1595 роках за проєктом італійського архітектора Санті Гуччі. Замовником був краківський єпископ Пйотр Мишковський та його тезка, племінник та спадкоємець Пйотр Мишковський, який пізніше виконував обов'язки войницького каштеляна.[1] Палац побудували на прямокутному плані з ризалітами на осі обох фасадів та бічними прибудовами, всередині яких знаходилися сходи. Палац, разом з каплицею та бібліотекою, розміщувався на витягнутій прямокутній терасі, що завершувалася парою бастіонів у західних кутах з боку міста. На схилі, у напрямку міста було облаштовано геометричний сад з терасовим плануванням, який не зберігся до нашого часу. Перший і другий поверхи були прикрашені однорідною рустикою — такою ж, як каплиця Мишковських при Домініканському костелі в Кракові. Обрамлення вікон були прикрашені гербом Ястшембець, яким послуговувалися Мишковські.

З 1601 року існувала Пінчівська ординація, а палац "на Мирові" (назва походить від старішої садиби родини Мишковських у Мирові) слугував однією із її головних садиб. У 1729 році, після смерті останнього представника родини Мишковських, майно перейшло у власність родини В'єльопольських.

Раніше палац був увінчаний дахом з фронтонами, схожими на існуючого донині над бічними павільйонами. У 1809 році Франциск В'єльопольський доручив архітектору Юзефу Леброні здійснити перебудову, усунувши ренесансні фронтони. На замовлення Александра В'єльопольського у 1841—1846 роках було надбудовано третій поверх до центрального ризаліту у стилі берлінської неоготики[1]. Ця реконструкція була здійснена, серед інших архітектором Каролем Кремером за проєктом, розробленим Фрідріхом Августом Штюлером з Берліна.[1]

У палаці мешкали до 1945 року.

Після 1949 року він був відреставрований після пошкоджень, які було завдано під час Другої світової війни, і з того часу у ньому розміщувалися навчальні заклади.

• 
  Вигляд палацу
• 
  Палацова каплиця
• 
• 

• Madejski E, Brzezińska W., Madejska-Tkaczyk S., Madejski L., Dzieje Książa Wielkiego do 2004 r., Książ Wielki 2011.
• Madejski E., Pałac Myszkowskich w Książu Wielkim, Ochrona Zabytków, III, 1950, с. 46.
• Zabytki sztuki w Polsce. Małopolska, Warszawa 2016.

• Портал Zamki Polskie