Пал Туран

Пал Туран народився 18 серпня 1910 у Будапешті. Походив з єврейської родини.

Закінчив Будапештський університет у 1933 з дипломом викладача математики, в 1935 там же захистив дисертацію під керівництвом Ліпота Фейєра.

З огляду на національне походження довгий час не міг отримати роботу в університеті. У роки Другої світової війни був направлений до трудового табору; за спогадами Турана, його доля в таборі була полегшено охоронцем, який в довоєнні роки працював коректором у видавництві і публікував математичний журнал з його працями[9].

Після війни в 1945 почав викладати в альма-матер, з 1949 — професор. Помер від лейкемії.

Був двічі одружений. Перший раз на Кобор Кляйн (від неї — син Роберт), а другий — на T. Sós Vera (діти — Дьєрдя і Тамаш).

Математичні терміни, названі на його честь:

• Граф Турана
• Теорема Турана — теорема, що оцінює максимальне число ребер в графі, що не містить в собі підграфу ${\displaystyle K_{n}}$ .
• Сито Турана — це метод для оцінки розмірів «просіяних наборів» натуральних чисел, який задовольняє умовам, вираженим в конгруенції.
• Задача Турана про цегельний завод — завдання знаходження мінімального числа ребер при зображенні повного дводольного графу на площині.

Теорія чисел

У 1934 розробив Сито Турана і дав новий простий доказ теореми Харді — Рамануджана про кількість різних простих дільників числа n.

Теорія графів

Туран вважається основоположником екстремальної теорії графів. Його теорема про кількість ребер — одна з найважливіших теорем цієї теорії.

Потужність

Туран розробив метод підсумовування потужностей для роботи над гіпотезами Рімана.

• Теорія чисел (1970)
• Новий метод аналізу і його додатків. Підсумовування потужностей. (1984)
• Збірник праць Пала Турана (Ердеш) (1990).

• Премія Кошута (1948, 1952)
• Szele Tibor-emlékérem (1975)