Панпсихізм
Панпсихізм (від пан… і грец. ψυχή — дух, душа) — ідеалістичне вчення, за яким усе існуюче має душу.
До панпсихізму відносяться анімістичні уявлення первісних культур, гілозоїзм у давньогрецькій філософії, а також вчення про душу і психічну реальності як справжню сутність світу: концепція монади у Ґ. В. Лейбніца, філософські ідеї Ґ. Т. Фехнера, К. Ґ. Юнга та інші.
Джерела
- Словник іншомовних слів. За редакцією О. С. Мельничука. Головна редакція Української радянської енциклопедії. Київ — 1977.
- Bush W.T. William James and Pan-Psychism // Columbia Studies in the History of Ideas. Vol. 2, 1925.
- Nagel, Thomas, 1979. ‘Panpsychism,’ Mortal Questions, Cambridge: Cambridge University Press, 181—195.
- Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Головна ред. УРЕ, 1986.
Посилання
- Панпсихізм // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 177.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.