Панталасса
Панталасса (від дав.-гр. παν — «весь» і Θάλασσα — «море») — гіпотетичний океан, що оточував починаючи з силурійського періоду палеозою і аж до мезозою суперконтинент Пангею і покривав близько половини земної кулі.
Величезна затока, що називалась морем Тетіс, вдавалася в суперконтинент між майбутніми Євразією та Австралією. Океан Панталасса безперервно розширювався, літосферні плити, що оточували його, розсувалися в сторони; причиною цього руху був спрединг (розповсюдження) океанічної кори, що безперервно утворювалася в серединно-океанічному хребті.
Див. також
Література
- Вегенер, А.Происхождение материков и океанов /пер. с нем. П. Г. Каминского под ред. П. Н. Кропоткина. — Л.: Наука, 1984. — 285 с.
- Van Andel, T. H. New Views on an Old Planet: A History of Global Change. Cambridge: Cambridge University Press, 1994. — 457p.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.