Панцерники типу «Габсбург»

Панцерники типу «Габсбург» (нім. Habsburg-Klasse) — перша серія мореходних броненосців берегової оборони військово-морських сил Австро-Угорщини, збудованих протягом 1899–1902 років. Складалась з панцерників «Габсбург», «Арпад», «Бабенберг». Були названі на честь правлячих династій Габсбургів, Арпадів, Бабенбергів. Через нестачу коштів, обмежені можливості верфів вони були найменшими побудованими ескадренними панцерниками, поступаючись водотоннажністю декотрим типам броненосних крейсерів флотів Британії, Франції, Німеччини. Входили до 3-го (згодом 4-го дивізіону) панцерників 1-ї ескадри. На початку війни панцерник «Габсбург» був флагманським кораблем 3 дивізіону флоту і знаходився під командуванням тоді ще капітана Міклоша Горті. Розвитком цієї серії стали панцерники класу «Ерцгерцог Карл».

Панцерники типу «Габсбург»
Habsburg-Klasse
"Габсбург". 1901
Служба
Тип/клас	панцерник
Держава прапора
Належність	Ц.к. військово-морські сили Австро-Угорщини (KuK Kriegsmarine)
Корабельня	Stabilimento Tecnico Triestino та Ganz & Company - Danubius de Fiume Рієка
Закладено	13 березня 1899 - 19 січня 1901
Спущено на воду	9 вересня 1900 - 4 жовтня 1902
Введено в експлуатацію	31 грудня 1901 - 15 квітня 1904
Виведений зі складу флоту	1921
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	повне 8 823 т
Довжина	114,57 м
Ширина	19,86 м
Осадка	макс. 7,46 м
Бронювання	Борт 180-220 мм Палуба 44-66 мм Башти ГК 210 мм Каземати СК 135 мм Командирська рубка 200 мм
Технічні дані
Рухова установка	16 котлів Бельвілля, 4-циліндрові парові машини потрійного розширення
Гвинти	2
Потужність	15 000 к.с.
Швидкість	19,6вузлів
Автономність плавання	4200 миль
Екіпаж	638
Озброєння
Артилерія	1×2, 1×1 — 240-мм 12×1 — 150-мм 10×1 — 66-мм 6×1 — 47-мм 2×1 — 47-мм
Торпедно-мінне озброєння	2 торпедні апарати ∅ 45 см (під водою)

При перебудові було знято палубу надбудови на панцерниках «Габсбург», «Арпад» (1910–1912). В час Першої світової війни "Бабенберг" і "Арпад" допомагали у прориві з Мессінської протоки німецьким крейсерам "Гебен" та "Бреслау" і лише 1915 брали участь у обстрілі узбережжя Італії, порту Анкона. Протягом 1917–1918 років два панцерники використовували як навчальні кораблі, один як плавуча казарма. Після завершення війни були передані 1920 року Великій Британії і наступного року продані на металобрухт в Італії.