Військово-морські сили Австро-Угорщини

Битва при Гельголанді. Худ. Й. Пюттнер

Битва біля Лісси. Худ. К. Соренсен

Флот на маневрах 1913 року

База флоту у Пулі. 1890

Ще у XIV ст. австрійський флот почав формуватись на узбережжі Адріатики, де Габсбурги заволоділи частиною хорватського узбережжя. У війнах з Османською імперією у XVI ст. була сформована імператорська флотилія на Дунаї для підтримки наземних військ. Формування регулярного флоту розпочав імператор Йосиф II після укладення мирного договору у Кампоформіо 1797, за яким він приєднав до своїх володінь Венецію і належні їй Далмацію, Істрію. Було створено цісарсько-королівський австро-венеційський флот (k.k. Veneta Marine) з головною базою у Венеції (перша половина ХІХ ст.). Першим застосуванням флоту вважають бомбардування 1839 портів марокканських піратів. Через два роки австро-англійський флот вів бойові дії проти турків біля узбережжя Сирії.

Під час повстання у Венеції 1848 Австрія втратила частину своїх кораблів, зосередивши решту флоту у портах Хорватії. Після захоплення 1849 Венеції військами фельдмаршала Йозефа Радецького відновлення і реорганізацію австрійського флоту імператор Франц Йосиф I доручив данському комендору 1 класу Гансу Далерупу, який отримав звання віце-адмірала. Було закладено нові кораблі, школи навчання офіцерів, цісарсько-королівську морську академію у Фіумі (1856). Задля унеможливлення впливу подій в Італії на стан флоту було закладено бази флоту в Трієсті, морський арсенал у Пулі, що дозволяло проводити блокаду Венеції, перекладено італійські назви кораблів на німецьку мову, введено німецьку мову як єдину службову (1850). Через послаблення флот не брав участі в Сардинській війні (1859). Наступного року до флоту було введено флотилії лагуни, озера Гарда, Дунайську. У 1861/62 було закладено перші три панцирні фрегати.

Флот брав участь 1864 у дансько-пруській війні. Контр-адмірал Вільгельм фон Тегетгофф 9 травня 1864 провів битву при острові Гельголанд, що дозволило зняти блокаду уст'я Ельби. В ході австро-італійської війни 20 липня 1866 Тегетгофф, вже віце-адмірал, командував австрійським флотом у переможній для нього битві біля Лісси — першому в історії бою панцирних парових кораблів. Адмірал Тегетгофф почав вводити уніфіковані команди на флоті, що складався переважно з італо-, хорвато-, австромовних моряків (1850).

Після поразки у війні з Прусією у жовтні 1866 Австрія втратила Венецію на користь Королівства Італія. Головні бази австро-угорського флоту знаходились у Трієсті (нині Італія) і Пулі (нині Хорватія) на Австрійському Примор'ї. Перед Першою світовою війною австро-угорський флот складався з 2 ескадр.

Також Австро-Угорщина мала у своєму розпорядженні річкову Дунайську флотилію. Флотилія складалася з моніторів, сторожових кораблів і допоміжних суден, зведених у дивізіони та групи. Брала дієву участь у Першій Світовій війні,— вважається, що один з її кораблів зробив перші постріли у цій війні. База її перебувала у Будапешті та Лінці, Клостернойбургу.

Військово-морські сили Австро-Угорщини припинили своє існування в 1918, після поразки Австро-Угорщини у війні і подальшого розпаду держави, та втрати Австрією і Угорщиною виходу до моря. За мирними угодами новим державам Австрії і Угорщині дозволили утримувати сили річної охорони, що не могли перевищувати 8 патрульних суден водотоннажністю до 130 т, двох до 60 т і десяти поліційних катерів. Особовий склад не міг перевищувати 100 офіцерів і 1500 моряків.

Рядовий склад

• Матрос, Кочегар (Matrose 2.Klasse, Heizer 2. Klasse)
• Старший матрос, кочегар 1 класу (Matrose 1.Klasse, Heizer 1. Klasse)
• Мат, старший кочегар (Marsgast, Oberheizer)
• Старший мат (Obermaat)

Старшинський склад

• Боцман (Bootsmannsmaat)
• Молодший боцман (Unterbootsmann, з 1914 Bootsmann)
• Штабний боцман (Stabsbootsmann, до 1908 Bootsmann, 1908–1914 Oberbootsmann 2. Klasse)
• Старший штабний боцман (Oberstabsbootsmann, до 1908: Oberbootsmann, 1908–1914 Oberbootsmann 1. Klasse)

Кандидати на офіцерське звання

• Однорічний вільнонайманий (Einjährig-Freiwilliger, Seeaspirant)
• Кадет (Seekadett, до 1908: Seekadett 2. Klasse)
• Мічман (фендрик) (Seefähnrich, до 1908 Seekadett 1. Klasse)

Командний склад Молодші офіцери

• Корветте-лейтенант резерву (Korvettenleutnant in der Reserve)
• Морський лейтенант (Seefähnrich, Leutnant zur See, Fregattenfähnrich)
• Фрегаттен-лейтенант, (Fregattenleutnant, до 1908 Linienschiffsfähnrich)
• Капітан-лейтенант (Linienschiffsleutnant, до 1866 Schiffsleutnant)

Старші офіцери

• Корветтен-капітан (Korvettenkapitän)
• Фрегаттен-капітан (Fregattenkapitän)
• Капітан флоту (Linienschiffskapitän)

Вищі офіцери

• Контр-адмірал (Konteradmiral)
• Віце-адмірал (Viceadmiral)
• Адмірал (Admiral)
• Грос-адмірал(Großadmiral)

• KuK Kriegsmarine
• Перелік кораблів К.к. флоту

• BENEŠ, Ctirad. Rakouské válečné námořnictvo 1848–1866. Praha: MARE-CZECH, 2004 ISBN 80-903149-1-0.
• Dario Petković: Ratna mornarica austro-ugarske monarhije, Pula 2004, Page 86, ISBN 953-6250-80-2