Панченко Тамара Федотівна

У 1960 році закінчила Київський інженерно-будівельний інститут. В 1960—1962 роках працювала у Державному проектному інституті «Укрдіпробудматеріали». У 1962—1963 роках працювала в Науково-дослідному інституті містобудування (Мінрегіонбуд) — спочатку науковим співробітником, згодом старшим науковим співробітником, по тому — завідувачем відділом планування та забудови курортів і зон відпочинку.

У 1967 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Принципи планування організацій бальнеологічних курортів (на досвіді України)», 1986 року — докторську дисертацію на тему «Містобудівні засади комплексного формування курортів».

З 1968 року — член Національної спілки архітекторів УРСР. У 1980—1890 роках входила до складу правління та була керівником комісії Спілки архітекторів України, також — вченим секретарем архітектурної секції в товаристві дружби і культурних зв'язків із зарубіжними країнами.

Як автор входила до авторських колективів та керувала розробками більше як 270 наукових праць, 10 з них разом з міжнародними знавцями у галузі архітектури і містобудування.

Опубліковано 140 її праць, з них 40 книг. Серед надрукованого:

• «Міжнародні контакти у контексті вирішення спільних проблем розвитку туризму», 1997,
• «Науково-методичні аспекти організації регіональних систем туризму на базі об'єктів історико-містобудівної спадщини»,
• «Головні напрями розвитку інфраструктури туризму в Азово-Чорноморському регіоні», 1998,
• «Курортно-рекреаційна система України: сучасний стан та перспективи розвитку», 1999,
• «Актуальні аспекти організації сільського туризму (огляд проблеми та деякі рекомендації)», 2000.

• Заслужений архітектор України (1997)
• Почесний працівник туризму (1999)
• Народний архітектор України (2007)

Нагороджена медалями «В пам'ять 1500-річчя Києва» та «Ветеран праці».

Чоловік — Любомир Антонович Пиріг, доктор медичних наук[1].

• Профіль на сайті Центрального державного науково-технічного архіву України
• Профіль на сайті «Дніпровська перлина»