Панчо Владіґеров

Панчо Хараланов Владіґеров (болг. Панчо Владигеров)(13 березня 1899(1899-03-13)[1][2][…], Цюрих[3][4] — 8 вересня 1978(1978-09-08)[1][2][…], Софія, Болгарія[1][5][…]) — болгарський композитор-піаніст. Диригент, музичний педагог.

Панчо Владіґеров
Основна інформація
Дата народження 13 березня 1899(1899-03-13)[1][2][…]
Місце народження Цюрих[3][4]
Дата смерті 8 вересня 1978(1978-09-08)[1][2][…] (79 років)
Місце смерті Софія, Болгарія[1][5][…]
Поховання Центральний цвинтар Софіїd
Громадянство Болгарія
Професії піаніст, диригент, композитор, хореограф, музичний педагог, викладач університету
Освіта Берлінська вища школа музики
Відомі учні Konstantin Ilievd
Жанри опера і симфонія
Нагороди
 Файли у Вікісховищі

Біографія

Владіґеров народився у Швейцарії у єврейсько-болгарській родині. Раннє дитинство він провів в одному з культурних центрів Болгарії — місті Шумен. Музичну освіту здобув у Софії, де його викладачами були Гайнріх Візнер з Чехії та духовний композитор Добрі Христов. Вищу музичну освіту (1922) — у Німеччині, у Берліні, після строкової служби у болгарській царській армії.

Ще будучи студентом досягнув помітних х успіхів на міжнародних конкурсах піаністів. У цей же час працював диригентом оркестру Театрі Макса Райнхарда у Берліні, з яким почав виконувати свої перші композиції (зокрема, на вірш Пенчо Славейкова).

У 1920-тих роках, коли композитор був у Німеччині, створив Концерт № 1 для фортепіано і Концерт для скрипки — перший в історії болгарської класичної музики. Тоді ж з'явилася знаменита рапсодія «Вардар», фрагмент з якої став позивним Болгарського національного радіо. 1932 року Владіґеров повертається до Болгарії — це був час, коли країна перебувала у міжнародній ізоляції, а в Німеччині розгорталося полювання на євреїв. У Софії композитор отримав солідну посаду у Болгарській державній консерваторії, де й працював останні 40 років — аж до совєцької окупації та встановлення комуністичного режиму.

У Шумені, в рідному домі Владіґерова, влаштовано його меморіальний музей. Там же відбуваються національні конкурси молодих болгарських піаністів.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118768786 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Владигеров Панчо // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  5. http://www.classiccat.net/vladigerov_p/

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.