Парадокс Клейна

Парадокс Клейна — фізичне явище, що проявляється при квантовому тунелюванні крізь потенціальний бар'єр. Релятивістська частинка з ймовірністю що прямує до одиниці здатна просочуватися навіть крізь бар'єр, що перевищує більше аніж удвічі її масу спокою, тобто навіть нескінченно потужний бар'єр є практично прозорим для релятивістської частинки. В той час як для нерелятивістьских частинок подібна ймовірність дуже низька.[1] Виявлено в 1929 шведським фізиком Оскаром Клейном, коли він застосував рівняння Дірака щодо розсіювання електронів крізь потенціальний бар'єр.

Схема проходження частинкою бар'єру:
утворюється античастинка до- та частинка поза бар'єром. Античастинка анігіліює з частинкою до бар'єру, в підсумку залишається лише частинка за бар'єром.

Див. також

Джерела

Посилання
  1. Сергей Морозов (17 жовтня 2014). Электронные свойства и симметрия в графене. Постнаука ((рос.)). Процитовано 31 січня 2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.