Паралельна тональність
Паралельні тональності — парні тональності мажору і мінору, що мають ідентичні ключові знаки. Тоніка паралельного мінору розташована на півтора тону (на малу терцію) нижче тоніки мажору. Повний перелік використовуваних в музиці тональностей:
- До-бемоль мажор — ля-бемоль мінор (7 знаків бемоль).
- Соль-бемоль мажор — мі-бемоль мінор (6 знаків бемоль).
- Ре-бемоль мажор — сі-бемоль мінор (5 знаків бемоль).
- Ля-бемоль мажор — фа мінор (4 знака бемоля).
- Мі-бемоль мажор — до мінор (3 знаки бемоля).
- Сі-бемоль мажор — соль мінор (2 знака бемоля).
- Фа мажор — ре мінор (1 знак бемоль).
- До мажор — ля мінор (немає знаків).
- Соль мажор — мі мінор (1 знак дієз).
- Ре мажор — сі мінор (2 знака решітки).
- Ля мажор — фа-дієз мінор (3 знака решітки).
- Ми мажор — до-дієз мінор (4 знака решітки).
- Сі мажор — соль-дієз мінор (5 знаків дієз).
- Фа-дієз мажор — ре-дієз мінор (6 знаків дієз).
- До-дієз мажор — ля-дієз мінор (7 знаків дієз).
Див. також
Посилання
- Паралельні тональності // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 71-72
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.