Парафіївський цукровий завод
Парафіївський цукровий завод — підприємство харчової промисловості у селищі міського типу Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області.
 | |
| Галузь | цукрова промисловість |
|---|---|
| Засновано | 1846 |
| Засновник(и) | Василь Тарновський |
| Закриття (ліквідація) | 2011 |
| Штаб-квартира | Парафіївка |
| Продукція | цукор-пісок |
Історія
Цукровий завод в Парафіївці почали зводити 1846 року на кошти поміщика Василя Тарновського.
Від 1852 року на ньому розпочали виробництво цукру. Уже в перший рік роботи завод приніс чималі прибутки власнику. Це було обумовлено тим, що його побудували його за передовими на той час технологіями і встановили нове обладнання.[1]
Підприємство обладнали паровими машинами, що дозволило йому тривалий час бути лідером в цукровій галузі. Примітно, що тут використовували не кріпацьку, а вільнонайманий робочу силу. Парафіївський цукровий завод в ті часи був одним з найпотужніших в губернії. У 1897 році завод в Парафіївці викупив «цукровий король» Павло Харитоненко. Він дав підприємству ім'я своєї дочки Олени, тому його стали називати Оленівським.
В 1898 році в Парафіївці спеціально для реконструкції цукрового виробництва побудували цегельний завод. Це дозволило створити нові робочі місця і виробляти якісну цеглу.
У 1903-1904 роках на цукровому заводі відбулася реконструкція і модернізація виробництва. Завод розширили, тут побудували нові приміщення і будинок для працівників. Устаткування вдосконалили і встановили електричні двигуни. Це була найбільша розбудова за історію підприємства.
Після більшовицького перевороту в 1919 році завод і маєток Харитоненка націоналізували. Після цього завод не оновлювали.
В роки Другої світової війни, в період окупації, він продовжував виробляти продукцію, яку вивозили до Німеччини.
В незалежній Україні підприємство приватизували. Згодом його власником став народний депутат Валерій Давиденко. У 2008 році завод ще відпрацював сезон. У 2009-му виробництво зупинили і відтоді будівлі почали занепадати. Хто сьогодні володіє територією експідприємства і значними земельними площами, на яких вирощувався цукровий буряк, достеменно невідомо.[2]
У 2011 році цукровий завод припинив свою роботу.[3]
Станом на початок 2020 р. будівлі Парафіївського цукрового заводу майже повністю демонтовані – залишилася лише фасадна стіна з боку ставу.[4]
Цікаві факти
- Парафіївський завод – автентичний, не змінений з панських часів, індустріальний комплекс, площа якого займає декілька десятків га. Варто побачити раритетні будівлі підприємства та величезну димову трубу. В приміщенні досі стоїть обладнання, яким користувались понад 100 років тому. Сьогодні завод варто розглядати як достойний приклад розвитку індустрії позаминулого століття на території України.
- Існують різні версії щодо майбутнього закинутої будівлі. Зараз завод знаходиться у приватній власності, але експерти кажуть – реконструкції не піддається. Місцеві жителі бачать в ньому загрозу. Будівля знаходиться в аварійному стані і бездіяльність може призвести до масштабного забруднення металами та кислотами.
- Від мешканців Парафіївки можна дізнатись цікаві історії та факти про Парафіївський цукровий завод, адже більшість тамтешніх селян пропрацювали на ньому все життя.