Парафіївка
Парафіївка — селище міського типу в Україні, Ічнянському районі Чернігівської області. Населення становить 2 407 особи. Орган місцевого самоврядування — Парафіївська селищна рада.
смт Парафіївка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Чернігівська область | ||||
Район/міськрада | Ічнянський район | ||||
Громада | Парафіївська селищна громада | ||||
Код КАТОТТГ: | |||||
Основні дані | |||||
Засноване | |||||
Статус | із 1960 року | ||||
Площа | 5,81 км² | ||||
Населення | ▼ 2228 (01.01.2021)[1] | ||||
Густота | 440,1 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 16730 | ||||
Телефонний код | +380 4633 | ||||
Географічні координати | 50°52′37″ пн. ш. 32°38′29″ сх. д. | ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | Качанівка | ||||
До станції: | 1 км | ||||
До обл. центру: | |||||
- залізницею: | 196 км | ||||
- автошляхами: | 170 км | ||||
Селищна влада | |||||
Адреса | 16730, Чернігівська обл., Ічнянський р-н, смт Парафіївка, вул. Шевченка, 97А | ||||
Голова селищної ради | Карпенко Валентина Федорівна (з 2002 року) | ||||
Карта | |||||
Парафіївка | |||||
Парафіївка | |||||
Парафіївка у Вікісховищі |
Географічне розташування
Селище розташоване на сході району. Відстань від Чернігова — близько 150 км (автошляхами — 172 км[2]), до Ічні — 20 км. Найближчі залізничні платформи: тупикова станція Качанівка, відстань 1 км; та Ічня Полтавської дирекції залізничних перевезень (на лінії Бахмач — Прилуки), за 23 км.
Площа селища близько 6 км²[3]. Висота над рівнем моря — 164 м[4]. На території селища — каскад ставків, що утворюють верхів'я річки Смош і нижче за течією переходять до Качанівських ставків.
Історія
Село засновано польськими урядниками в першій половині XVII століття на території Чернігівського воєводства Речі Посполитої. Після 1649 певний час у складі Іченського полку Гетьманщини.
У часи гетьмана Івана Мазепи, село належало Генеральній канцелярії. Рішенням гетьмана воно надане до рангового володіння генеральному обозному Івану Ломиковському.
У селі церква Святителя та Чудотворця Миколая.[5]
Є на мапі 1787 року.[6]
У 1859 році у Козачому та володарському селі Парафіївка була церква, свекло-сахарний завод та 562 двори де жило 2774 особи (1384 чоловічої та 1390 жиночої статі.[7]
З 1917 — у складі УНР. Після 1921 — СРСР.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 107 жителів селища[8].
На фронтах Другої світової війни билося 1400 жителів Парафіївки, 490 з них за мужність і відвагу, проявлені в боях, нагороджені орденами і медалями СРСР, 504 — загинули. Уродженці Парафіївки Корній Михайлович Андрусенко і Вольф Беркович Хацкевич були удостоєні звання Героя Радянського Союзу. У 1962 році в селищі були встановлені два пам'ятники на честь 11 партизанів, які загинули в боях з денікінцями в роки Громадянської війни, і 117 радянських воїнів, полеглих у боях за село в 1943 році. У 1976 році споруджено обеліск Слави воїнам-односельцям, полеглим на фронтах війни[9].
У повоєнний період у селі була центральна садиба колгоспу імені Тельмана, за яким було закріплено 4542 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 3883 га орної землі. Це були багатогалузеві господарства, де вирощували зернові і технічні культури, займалося м'ясо-молочним тваринництвом. У селі був також бурякорадгосп з цукрозаводом. Радгосп мав 2472 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 2214 га орної землі, а завод виробляв 27,7 тис. тон цукру на рік[9].
До 1960-тих років грошей селянам за роботу в колгоспі не платили, відсутнє пенсійне забезпечення.
У 1960 році село отримало статус селища міського типу.
Герб і прапор
Герб
Щит понижено хвилеподібно перетятий на золоте та синє поля. В золотому полі червона хоругва, на якій золотий хрест із розширеними кінцями. У синьому полі перехрещені срібні перо та пірнач, під якими золотий каламар.
Прапор
Квадратне полотнище, розділене хвилеподібно по діагоналі з нижнього кута від древка на два рівновеликі трикутні поля, у верхньому червоному жовтий хрест із розширеними кінцями. У нижньому синьому - перехрещені білі перо та пірнач, під якими жовтий каламар.
Пояснення символіки
Хоругва з хрестом вказує на назву поселення Парафіївка, як на колишній центр церковної громади - парафії.
Пірнач, перо та каламар символізують приналежність Парафіївки до рангових маєтностей Генеральної канцелярії Війська Запорозького, а пізніше – до володінь Івана Ломиковського, який у різний час обіймав посади генерального писаря, генерального осавула, наказного гетьмана та генерального обозного в гетьманських урядах М. Ханенка та І. Мазепи.
Хвилі символізують каскад ставків, що утворюють верхів'я річки Смош і нижче за течією переходять до Качанівських ставків.
Проєкти герба та прапора перебувають на етапі остаточного розгляду та затвердження селищною радою.
Пожежа на складі боєприпасів
9 жовтня 2018 розпочалася пожежа на складі боєприпасів.[10] 24 жовтня 2018 року пожежу було ліквідовано. На час ліквідації наслідків пожежі, з центральної районної лікарні Ічні евакуйовано 163 хворих до лікувальних закладів смт Парафіївка.
Населення
Чисельність населення
1979 | 1989 | 2001 | 2016 |
---|---|---|---|
3706 | 3182 | 2763 | 2407 |
Розподіл населення за рідною мовою (2001)
українська мова | російська |
---|---|
98,22 % | 1,53 % |
Інфраструктура
У селі порівняно добра соціальна інфраструктура. У ньому наявна загальноосвітня школа, клуб, лікарня, крамниці, поштове відділення. Існує парафія ПЦУ, будується новий православний храм УПЦ МП.
Цукровий комбінат зупинений, хоча існують плани відновити виробництво, залучивши робочу силу з навколишніх сіл, навіть із Голінки Бахмацького району.
Транспорт
Залізничний транспорт
Найближча залізнична станція Качанівка розташована на відстані 1 км. Станція є тупиковою і обслуговує цукровий завод, але крім товарного руху на ділянці щодня курсують приміські поїзди:
- № 6547 Ромодан (Полтавська область) — Качанівка. Прибуває до Парафіївки о 2:00 ночі..
- № 6550 Качанівка — Ромни (Сумська область). Вирушає з Парафіївки о 3:00 ночі і після прибуття до Ромн через годину вирушає на початкову станцію — Ромодан.
Залізнична лінія одноколійна і не електрифікована. Відрізок залізниці від станції Качанівка до станції Григорівка (Григорівка-Південна) примикає до залізниці Ромодан (Полтавська область) — Бахмач, яка також є одноколійною і не електрифікованою, але по ній є постійний рух пасажирських поїздів далекого прямування, регулярний рух приміських потягів (двічі на день на Ромодан і один раз до Бахмача) і товарних потягів. Найближча велика залізнична станція — Бахмач-Пасажирський. У райцентрі також розташована залізнична станція на гілці Бахмач — Прилуки — Гребінка (Полтавська область), яка також є одноколійною і не електрифікованою і по ній є постійний рух пасажирських поїздів далекого прямування, приміських дизель-потягів (тричі на Прилуки, двічі до роз'їзду Варварівського і один раз до Бахмача) і товарних потягів.
Автомобільний транспорт
Селище розташоване на трасі Т 25 15 (Ніжин — Харкове, що на трасі Київ — Суми). Траса Т 25 15 проходить також через Ічню (райцентр), селище Дмитрівка і селище Талалаївка. Виїзд до столиці — Київ, обласного центру — Чернігів і міста Ніжин через Ічню. Виїзд до Бахмача через Дмитрівку. Виїзд до Сум, Прилук, Ромн і в Державний дендрологічний парк «Тростянець» НАН України через трасу Т 25 29, яка відходить на південь від траси Т 25 15 в 9 км на схід від Парафіївки. Також із селища йдуть місцеві дороги до сел Хаїха і Мартинівка (на північ), у Терешиху (на північний схід), а також до Власівки, Качанівки, Петрушівки та Іваниці (на південь). Відстань до райцентру становить 18 км (на захід).
Персоналії
- Уродженці
- Корній Андрусенко (1899–1976) — радянський офіцер, полковник, Герой Радянського Союзу;
- Олена Данько — українська радянська письменниця, поетеса, художниця та акторка.
- Абрам Слуцький (1898-1938) — керівник зовнішньої розвідки СРСР у 1935-1938 роках;
- Микола Клочко (нар. 1934) — поет-шістдесятник.
- Віталій Луценко (1937–1999) — український політик лівого спрямування, народний депутат України 2-го і 3-го скликань. Батько Юрія Луценка.
- Підгорний Віталій Костянтинович (* 1937) — український лікар.
- Шура-Бура Михайло Романович (1918–2008) — учений у галузі кібернетики.
- Цинковський Іван Іванович (1919–1987) — український письменник, поет, журналіст.
- Хацкевич Вольф Беркович (1908–1959) — учасник Другої світової війни;
- Бугаєвський Мусій (*кінець XVII cт., Парафіївка — 1747, Глухів) — співак, хоровий диригент, педагог. Вихованець Києво-Могилянської академії. Закінчив Києво-Могилянську академію, де співав ув академічному хорі, був його диригентом. 1720–1734 — військовий капелан при резиденції гетьмана І. Скоропадського, потім Данила Апостола, а також священик церкви св. Анастасії у Глухові. У 40-х рр.— регент Глухівської хорової капели (до 1747). Серед його учнів — Гаврило Головня, український співак, знавець і пропагандист партесного співу, одружений з донькою Бугаєвського Тетяною і опікун його сина — Миколи Бугаєвського[11][12].
- Юзефович Корнелій Іванович (1726 — після 1766) — український співак і регент.
Див. також
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Маршрут від Чернігова до Парафіївки. Розрахунок Карта Онлайн
- Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради
- Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селищі Парафіївка
- Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 539 та 613 (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Процитовано 13 грудня 2021.
- ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Вып. 48 : Черниговская губерния : ... по сведениям 1859 года. - 1866.. elib.shpl.ru. Процитовано 12 грудня 2021.
- Парафіївка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- ДСНС: через вибухи і пожежу на складах біля Ічні евакуювали 10 тисяч людей, Радіо Свобода, 9.10.2018
- Акты и документы.., отд. 2, т. 1, ч. 1. К., 1904
- Дядиченко В. А. Нариси суспільно-політичного устрою… К.,1959, Мистецтво України… К., 1997
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Шевчук В. Микола Клочко // Шевчук В. О. На березі часу. Ті, котрі поруч: Спогади про сучасників. — К.: Либідь, 2016. — с. 221—234.
Посилання
- Парафіївка на вебсайті Верховної Ради України
- Прогноз погоди в селищі Парафіївка
- Банк даних Державної служби статистики України(укр.)
- Cities & towns of Ukraine(англ.)(укр.)