Парк партизанської слави (Київ)
Парк «Партизанська слава» — регіональний ландшафтний парк у Дарницькому районі міста Києва. Знаходиться між вулицями Тростянецькою та Славгородською. У 1965 році для організації районного парку культури і відпочинку «Партизанська слава» до меж Дарницького району міста була включена частина Микільського лісового масиву. Парк створено у 1970 році. У 1994 році рішенням Київської міської ради йому надано статус природоохоронної території.
Парк партизанської слави | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Барви Парку партизанської слави на заході сонця | ||||
50°24′54″ пн. ш. 30°40′35″ сх. д. | ||||
Тип | культури і відпочинку | |||
Відкрито | 1970 рік | |||
Площа | 111,97 га | |||
Розташування | м. Київ, Україна | |||
Парк партизанської слави Парк партизанської слави (Україна) | ||||
Парк партизанської слави у Вікісховищі |
Опис
Парк було закладено у 1970 році. Його композиційним центром є меморіальна зона з Музеєм партизанської слави, амфітеатром для проведення традиційних зустрічей колишніх бійців партизанських загонів і з'єднань, де проводяться мітинги та святкові ходи. В цій зоні організовані підзони — партизанський арсенал із землянками, партизанське вогнище тощо. Тут також встановлено пам'ятний знак на честь бойової співдружності партизанських бригад у роки Другої світової війни.
Окрім зони урочисто-масових заходів, у парку є ще шість функціональних зон: видовищних та культурно-освітніх заходів, експозиційно-тематична, спортивна, відпочинку дітей, тихого відпочинку, господарська. Тут збережені ландшафти природного лісу, вони доповнені парковими елементами. Привертають увагу основні паркові дороги: велика соснова алея та велике прогулянкове кільце. На алеях встановлено тематичні скульптурні композиції з дерева. Є також містечко атракціонів, літній кінотеатр, футбольний стадіон, тропа здоров'я, канатні дороги, декоративний басейн, добре впорядковані лісові озера. Одне з озер має назву Урочисте (рос. Торжественное)[джерело?].
Парк було створено на базі лісу з сосни звичайної. Загальна площа парку — 111,97 га, насадженнями зайнято понад 100 га території парку, стежковою мережею — 7,0 га, водоймами — 3,4 га, будівлями — 0,3 га.
Рішенням Київської міської ради від 17 лютого 1994 року № 14 парку надано статус регіонального ландшафтного парку місцевого значення.[1]
У парку представлені п'ять типів садово-паркових ландшафтів: лісовий, парковий, лучний, садовий, регулярний. 90 % території насаджень відносяться до лісового та паркового типів, які займають приблизно однакові площі (46 і 45 га). Лучний ландшафт представлений ділянками біля трьох озер (6,0 га), незначні площі займають садовий (1,1 га) та регулярний (0,6 га) ландшафти. Значну частину парку (32 % території) вкриває рідколісся сосни звичайної. Під ним створені культури сосни звичайної і декоративні насадження різних видів.
Усього в парку зростає 36 видів деревних рослин. Серед них переважає сосна звичайна, ростуть клен цукровий, робінія звичайна, горобина звичайна, Береза повисла, дуб червоний, дуб звичайний, липа серцелиста. Близько 9 га в парку займають галявини.
Окрім різноманітної флори в парку можна знайти велику кількість білок та птахів.
Галерея
- При вході до парку
- Камінь, що символізує дружбу партизан
- На території парку
- Скульптура білки з мультфільму «Льодовиковий період»
- І справжня білка, що живе під каналізаційним люком
- Водяна курочка та лиска
- Болотна черепаха в одному зі ставків
- Стадіон «Партизанська слава» у парку
- Заєць у Парку «Партизанська слава»
- Фонтан
- Барви Парку партизанської слави на заході сонця
- Ранковий схід сонця. Показує красу та ніжність парку Партизанської слави
- Барви Парку партизанської слави на заході сонця
Див. також
Примітки
Джерела
- Вебсайт «Київзеленбуду»
- Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.