Парові тарани типу «Бел'єр»

Тип «Бел'єр» (іноді його називають типом "Цербер" ) - це чотири парових тарани, побудованих для ВМС Франції у 1870-х роках. Призначені для забезпечення берегової оборони, вони рідко залишали порт приписки під час своєї служби і є останніми кораблями цього класу у Франції.

"Bélier" та "Cerbère"

Дизайн

Броня та артилерія першого французького парового тарану Taureau, спроектованого Анрі Дюпуї де Ломом [1], виявивилась недостатньою. За покращеним проектом побудували тип «Бел'єр», сконструйований з більш товстою бронею вздовж ватерлінії (22 сантиметри) та розміщенням артилерії у баштах, захищених 18 сантиметровою бронею. Місток попереднього проекту замінили захищеним 15 сантиметровою покриттям [2]. Головним озброєнням були розміщені у башті дві 240 міліметрові гармати. Пізніше озброєння доповнили чотири однофунтові револьверні гармати [3].

Водотонажність кораблів становила 2590 тон, а їх максимальна швидкість - 22,9 кілометрів на годину. Радіус дії становив 3330 кілометрів. Кораблі мали дві машини, які приводили у рух два незалежні гвинти, що полегшувало маневрування, необхідне для нанесення таранних ударів [4] . Запас вгілля становив 180 тон, екіпаж складався з 159 осіб [3]

Кораблі типу
Ім'я Будівник [3] Закладено Спуск на воду Введення в експлуатацію Доля [5]
Bélier Арсенал Шербуру 11 квітня 1865 року 29 серпня 1870 червня 1872 Видалено зі списків флоту 8 липня 1896 р.
Bouledogue Арсенал

Лор'яну

 5 décembre 1865 26 березень 1872 1873 Видалено зі списків флоту 24 квітня 1896
Cerbère Арсенал

Бреста

 14 septembre 1865 23 квітень 1868 Жовтень 1868 Видалено зі списків флоту 12 листопада 1886 р.
Tigre Арсенал Рошфорта 1865 9 березень 1871 Серпень 1874 Видалено зі списків флоту 13 лютого 1892 р.

Історія служби

Bélier був озброєний в Шербурі в 1872 році. Він пробув там всю свою кар'єру, під командуванням капітанів (послідовно) Дідо, Курбе, Путьє, Бонамі де Вільмеренілом та Ріо-де-Керпрігентом. Корабель списали 8 липня 1896 року [4] .

Bouledogue був озброєний в Лор'яні в 1873 році. Під командуванням капітанів Франке, а потім і Шверера, він став центральним елементом мобільної оборони порту у 1886 оціі. Пізніше кораблем командували Массенет, а потім Шлюмбергер. Паровий таран списали 24 квітня 1896 року [4] .

Cerbère був озброєний у Бресті в 1868 році. За наказом Галібера він прибув до Шербуру в 1870 році. У серпні за наказом Каррада прибка до Гавра. З 1873 року капітаном був Bailloud, Cahagne, а потім Ріо-де-Керпрігент перед тим, як корабель списали 12 листопада 1886 року [4] [3].

Tigre був озброєний у Рошфорті в 1874 році під командуванням Жуно. Корабель прибув до Бреста і регулярно заходив до Шербуру. Він остаточно списаний 13 лютого 1892 року [4].

Література
  • Éric Gille, Cent ans de cuirassés français, Nantes, Marines éditions, juin 1999, 160 p. [détail de l’édition] (ISBN 2-909675-50-5, présentation en ligne)
  • (en) Roger Chesneau et Eugène M. Koleśnik, Conway's All the World's Fighting Ships (1860-1905), 1979 [détail de l’édition]

Примітки
  1. Gille, 1999, с. 47.
  2. Gille, с. 48.
  3. Chesneau та Koleśnik, 1979, с. 299.
  4. Gille, 1999, с. 49.
  5. Clouet, 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.