Партизанське (Словаччина)

*— сусідні нас. пункти*
Партизанське; словац. Partizánske
Герб	Прапор
	Місто ПартизанськМісто Партизанськ
	Основні дані
	48°38′ пн. ш. 18°22′ сх. д.
Країна	Словаччина
Регіон	Тренчинський край; Округ Партизанське
Столиця для	Партизанське (округ Словаччини)
Межує з	Скачани, Бродзани, Недашовце, Остратице, Жабокреки-над-Нітроу, Вельке Крштеняни, Мале Крштеняни, Мале Угерце ?
	Скачани, Бродзани, Недашовце, Остратице, Жабокреки-над-Нітроу, Вельке Крштеняни, Мале Крштеняни, Мале Угерце ?
Засновано	1260
Перша згадка	1260
Статус міста	1948
Площа	22,37 км²
Населення	▼ 23 709 (31.12.2013) [1]
· густота	1 069,6 осіб/км²
Висота НРМ	195 м
Міста-побратими	Світ[2]
Телефонний код	(+421) 38
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	PE
Код LAU (NUTS)	SK505315
GeoNames	3058268
Поштові індекси	95801
	Міська влада
Мер міста	Йозеф Божик
Вебсайт	partizanske.sk
	Мапа
	Партизанське Партизанське (Словаччина)
	Партизанське у Вікісховищі

Партизанське (словац. Partizánske, угор. Simony) — місто в західній Словаччині на річці Нітра. Населення міста становить близько 23 932 мешканців.

Географія

Місто розташоване на злитті річок Нітра та Нітриця біля підніжжя гірських масивів Трибеч та Стражівських Врхів, у Західних Карпатах. Воно лежить за 47 км на південний схід від міста Тренчин і за 128 км на північний схід від столиці країни, Братислави.

Історія

Партизанське. Водний Град

Партизанське — молоде місто, яке було засновано в 1938 році, коли взуттєва фірма «Baťa» побудувала на околиці села Шимоновани свій завод. Так виникло містечко Батевани. В 1948 році Батевани отримали статут міста, а в 1949, у пам'ять боїв словацьких партизан із військами вермахту, місто було перейменоване в Партизанське.

До 1960 року місто було центром округу. У період з 1960 по 1995 роки належало до округу Топольчани, а з 1996 року стало адміністративним центром однойменного округу.

Статистичні дані

Партизанське

.

Національний склад

Словаки — 97,62 %
Чехи — 0,69 %
Роми — 0,32 %
Угорці — 0,28 %
Поляки — 0,06 %
Німці — 0,03 %
інші національності — 1,02 %

Конфесійний склад

Католики — 73,88 %
Лютерани — 2,95 %
Греко-католики — 0,18 %
Православні — 0,06 %
інші конфесії та атеїсти — 22,93 %

Пам'ятки

Водний Град — найстаріший особняк в стилі готики і ренесансу. Приблизний час будівництва оцінюється XIV–XV століттям.
Римо-католицький костел Святого Серця Ісуса, (1949).
Римо-католицький костел Святого Томаша, (1999).
Римо-католицький костел Святої Діви Марії, (XIII століття).
Римо-католицький костел Святої Єлизавети, (XVIII століття).

Відомі люди

Рудольф Йошик (нар. 2 грудня 1919, Турзовка — † 30 липня 1960, Братислава) — словацький письменник, поет і журналіст.
Ян Батя — підприємець, власник місцевих заводів взуття.
Пітер Дворський (нар. 25 вересня 1951, Партизанське) — словацький оперний співак (тенор).
Мирослав Дворський (нар. 16 травня 1960, Партизанське) — словацький оперний співак (тенор).
Павло Балаж (нар. 1 квітня 1984, Партизанське) — словацький футболіст, півзахисник клубу «Лодзь».

Див. також

25384 Партизанське — астероїд, названий на честь поселення[3].

Примітки

Місто Партизанське. Статистика. Процитовано 01-01-2015 (словац.)
http://www.svit.sk/mesto/partnerske-mesta
Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання

Офіційний сайт міста (словац.)
Місто Партизанське. Статистика^{[недоступне посилання з липня 2019]} (словац.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Партизанське

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[stat-1] Місто Партизанське. Статистика. Процитовано 01-01-2015 (словац.)

[[http://www.svit.sk/mesto/partnerske-mesta_http://www.svit.sk/mesto/partnerske-mesta]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttp://www.svit.sk/mesto/partnerske-mesta

[3] Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.