Пасакалія
Пасакалія (фр. passacaille, італ. passacaglia, ісп. pasacalle, від pasar — проходити і calle — вулиця[1]) — спочатку іспанська пісня, а з кінця XVI століття — танець святкового або маршеподібного характеру, який виконувався на вулицях під час проводів гостей по закінченні свята. З другої половини XVII століття — як велика і розвинена музична форма переважно поліфонічного складу. Стала відомою завдяки творчості німецьких композиторів-органістів Йоганна Пахельбеля, Дітріха Букстегуде, Йоганна Себастьяна Баха, Георга Генделя.
Пасакалія Йоганна Себастьяна Баха
Наприкінці XVIII століття пасакалія зникла з композиторської практики більше ніж на 100 років і відродилася у XX столітті як структурно самостійний розділ інструментального циклічного твору або оперного антракту.
Примітки
Джерела
- Супрун-Яремко Н. О. Поліфонія. — Вінниця: Нова Книга, 2014. — С. 339
Посилання
- Пасакалія // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 101
 Зовнішні аудіофайли | |
|---|---|
|
Passacaglia – Handel/Halvorsen (Piano Solo) |
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.