Пасіон

Пасіон (лат. passio — страсті) — храмове дійство написане на тексти Євангелія. Дія в творі розкриває останні дні з життя Ісуса, зраду Юди, полонення та страту Ісуса, підкреслюючи його страждання.

Страсті введені в католицький ужиток в VI столітті, вони приурочувалися до страсного тижня. Спочатку виконувалися в манері псалому, з XIV століття панував тип страстей, заснований на діалозі соліста (диякона) і хору. Поступово відокремлювалися і партії учасників драми: текст оповідача події одному співакові, Христових — іншому, слова первосвященика третьому тощо; можливо, що звідси прямо і пішли драматичні вистави.

У XVI столітті виник «мотетний» поліфонічний тип пасіону (мотет), з'явилися і протестантські пасіони з текстом німецькою мовою і з широким залученням протестантського хоралу. Паралельно з церковними розвивалися і народні інсценування страстей, де в драму привносилися жанрово-побутові моменти. У XVIII столітті утвердився ораторіальний тип пасіонів. Пізніше вони втратили культове значення, виконуються в концертах. Видатні зразки жанру ораторіальних страстей — «Страсті за Йоаном» і «Страсті за Матвієм» Баха.