Пасічник Юрій Архипович

Народився 28 лютого (у паспорті 1 березня) 1937 р., в м. Брусилів, Житомирської обл.[1] у сім'ї вчительки. Закінчив Брусилівську середню школу у 1954 р.  Трудовий шлях почав учнем токаря, а потім працював токарем у Брусилівській МТС. У 1955 р. поступив на фізико-математичний факультет Київського Державного педагогічного інституту ім. М. Горького[2], який закінчив з відзнакою по спеціальності «фізика і основи виробництва» у 1960 р. Поступив на роботу в інститут напівпровідників АН України (ІНАН України), де успішно закінчив аспірантуру і до 1986 р. працював на посадах старшого інженера, молодшого, старшого і провідного наукового співробітника. За час роботи в ІНАН України захистив дисертації. 1970 р. — ступінь кандидата фізико-математичних наук, у 1984 р. — доктор фізико-математичних наук.

З 1986 року працював у НПУ ім. М. П. Драгоманова завідувачем кафедри загальної фізики. У 1992 р. отримав звання професора, а у 2012 р. вийшов на наукову пенсію.  

Проблемна наукова група «Оптики поверхні напівпровідників», якою керував  професор Пасічник Ю. А., працювала у новому науково-технічному напрямі в галузі поверхневої оптики, коли вивчалась взаємодія інфрачервоного випромінювання з поверхневими і хвилевідними поляритонами[3] твердотільних структур. Наукові досягнення Пасічника Ю. А. полягали у передбаченні і дослідженні хвилевідних фононних і плазмон-фононних поляритонів в напівпровідникових системах з просторовою неоднорідністю діелектричної проникності в приповерхневому шарі. Аномальне поглинання випромінювання мікродомішками металів на поверхні напівпровідників і його пояснення взаємодією з плазмовими поляритонами. Матеріали досліджень групи узагальнені у вигляді монографії «Спектроскопія залишкових променів» у 2001 р.[4] Ці методи захищені авторськими свідоцтвами на винаходи та патентами..[4] Всього Пасічник Ю. А. має 16 авторських свідоцтв на винаходи та патентів. Захистом докторської дисертації у 1984 р. Пасічника Ю. А. започаткований новий науковий напрям, розвиток якого продовжений його учнями докторами фіз.-мат.наук Венгером Е. Ф. (захист у 1990р), Гецко О. М. (1995р), Мельничуком О. В. (2001р). Успішно працюють доктори фіз.-мат.наук Гончаренко А. В., Шпортько К.В. У цих науковців Пасічник Ю. А. був реальним науковим керівником або консультантом роботи.

Проф. Пасічник Ю. А. був замісником голови, а також членом спеціалізованої Вченої ради по захисту докторських і кандидатських дисертацій в НПУ ім. М. Драгоманова.  У квітні 2003 р. був головою експертної комісії Міністерства освіти і науки України по акредитаційній експертизі ряду спеціальностей Бердянського державного педагогічного університету і членом експертної комісії (лютий 2003 р.) по акредитації Харківського державного педагогічного університету.

Ю.Пасічник — член Національної спілки фотохудожників України. Займається фотографією з 1950 року.[1] Його світлини друкувалися в журналі «Україна», газетах «Вечірній Київ», «За педагогічні кадри», «Урядовий кур'єр» та ін. Будучи запеклим туристом, фотографував в багатьох екзотичних куточках колишнього СРСР і України. Видав книгу «Тюмень 1968».[1]

2007 р. у Київському будинку вчених відбулась авторська виставка Ю. Пасічника «Барви життя і уяви». 2016 р. він виборов срібну медаль за роботу «Тянь-Шань» на виставці Першого відкритого національного конкурсу «Фотонатюрморт 2016». Тоді ж став переможцем (2-га премія) Першої міжнародної культурно-мистецької акції «Українська фотокнига 2016» за електронну книгу «У Брусилові 1950-х».

Нагороджений медаллю «В пам'ять 1500-річчя Києва» (1982), знаком «Відмінник народної освіти України» (2000), медаллю «Ветеран праці» (1990), Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2007). У 1987 р. отримав знак «Винахідник СРСР». 2009 р. нагороджений нагрудним знаком «За наукові досягнення»  наказом МОН України.

• Пасечник Ю. А. Поверхностные поляритоны в карбиде кремния. В кн.: Проблемы физики поверхности полупроводников, глава 8. К.: Наукова думка, 1981.
• Пасечник Ю. А. Взаимодействие инфракрасного излучения с поверхностью и границами раздела пространственно-неоднородных полупроводниковых структур. Автореферат диссертации на соискание учёной степени доктора физ.-мат. н. Киев, 1983, ИП АН УССР.
• Пасічник Ю. А., Дмитренко П. В. Дистанційна освіта. Бібліотека працівника освіти. Київ, 1999. 24 с.
• Пасічник Ю. А., Венгер Є. Ф., Мельничук О. В. «Спектроскопія залишкових променів» К.: Наукова думка, 2000 р.[4]
• Пасічник Ю. А., Заболотний В. Ф., Мисліцька Н. А."Фізичні величини. Закони" розділ «Механіка». Навч.посібник. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, — 2006.
• Пасічник Ю. А., Венгер Є. Ф. Історія фізико-математичного факультету Імператорського університету Святого Володимира (1834—1934). К. Деснянська правда. 2011.[5]

• Институт полупроводников. Киев: Наукова думка.  152 с. 1985.
• Олег Вячеславович Снітко. Київ: Академперіодика.  42с. 2008.
• Інститут фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова. 50 років. Київ: Інтертехнодрук. 2010. 446 с.
• Глебова А. М., Саченко А. В. Наукова школа О. В. Снітка в Інституті фізики напівпровідників НАН України. Наука та наукознавство. № 1, 79- 105 с.    2011.
• Інститут фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова НАН України. 1960—2020. Київ: Академперіодика.  2020. 290 с.
• Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова: Іст. нарис. 1920—2000/Укладачі: П. В. Дмитренко, О. Л. Макаренко. — К, 2000.
• Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова: 1834—2004: Історія. Сьогодення. Перспективи / Авт.: В.П. Андрущенко,  та ін. — К.: Навч. книга, 2005.
• Пасічник Юрій Архипович. Професори Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова: біобібліографічний довідник 1944—2009 рр. /за заг. ред. В. П Андрущенка. -  2-е вид.; — К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. — 407 с.
• Історія кафедри загальної та прикладної фізики фізико-математичного факультету НПУ ім. М Драгоманова
• Пасічник Юрій Архипович. Брусилівщина в іменах. Книга третя. Науковці / [Автор-упорядник Святненко В. Г.]. — Житомир: О. О. Євенок, 2021. — 244 с.
• Пасічник Юрій Архипович. Фотокаталог київської організації НСФХУ 2018, 2020, 100 с.