Патрік Девар

Патрі́́к Дева́р (фр. Patrick Dewaere; справжнє ім'я Патрік Жан-Марі Анрі Бурдо, фр. Patrick Jean-Marie Henri Bourdeaux; почав акторську кар'єру під прізвищем матері, Мадо Морен, як Патрі́к Море́н, (фр. Patrick Maurin); 26 січня 1947, Сен-Бріє, Бретань 16 липня 1982, Париж) — французький актор, співак і композитор. Разом зі своїм другом Жераром Депардьє вважається кінозіркою молодого покоління 1970-х років. Покінчив життя самогубством у віці 35 років.

Патрік Девар
Patrick Jean-Marie Henri Bourdeaux
Зображення
Ім'я при народженні Патрік Жан-Марі Анрі Бурдо
Дата народження 26 січня 1947(1947-01-26)
Місце народження Сен-Бріє, Бретань, Франція
Дата смерті 16 липня 1982(1982-07-16) (35 років)
Місце смерті
Поховання Сен-Ламбер-дю-Латте
Громадянство  Франція
Alma mater Cours Hattemerd і Café de la Gared
Професія актор, співак,
композитор
Кар'єра 1968-1982
Magnum opus Вальсуючі, Прощавай, поліцейський, Ф… як Фербенкс, «Слідчий Файяр на прізвисько «Шериф», Приготуйте ваші носовички, Удар головою, Série noired, Поганий син, Beau-pèred і Рай для усіх
IMDb ID 0223033
Офіційний сайт
 Патрік Девар у Вікісховищі

Свій псевдонім Патрік узяв після того, як у віці 17 років дізнався, що чоловік його матері П'єр-Марі Бурдо не є його біологічним батьком. Деваер (фр. Devaëre — Патрік змінив одну букву) — дівоче прізвище його бабусі. По-фламандськи de vaere означає «правда». Справжнім батьком Патріка, ймовірно, є диригент Мішель Тетар, який помер у 1960 році, як і його син, у віці 35 років.

Біографія

Патрік Девар родом з акторської сім'ї і ще в дитинстві брав участь у виставах на ярмарках. Разом з Жераром Депардьє з 1968 року грав в експериментальному французькому театрі Café de la Gare, де познайомився з Міу-Міу, з якою його зв'язали близькі стосунки. Дебют Девара у кіно відбувся в 1970 році. Всі троє стали відомими завдяки численним ролям у різних фільмах, але в першу чергу завдяки скандальній стрічці Бертрана Бліє «Вальсуючі» (1974). Довгий час Деверу пропонували ролі виключно молодих бунтарів; лише в пізніх фільмах йому вдалося показати багатогранність свого таланту.

П'ять разів протягом 6 років Патріка було номіновано на головну кінопремію Франції «Сезар» за найкращу чоловічу роль (1977, 1978, 1980, 1981, 1982), але жодного разу він не отримав нагороду (один раз Патріка випередив його друг Депардьє). Ще раз Девар претендував на «Сезар» у 1976 році за чоловічу роль другого плану, але також не отримав перемоги.

16 липня 1982, не залишивши ніякої передсмертної записки, застрелився у готелі в XIV окрузі Парижа патроном .22 Long Rifle з рушниці, подарованої Колюшем. Всього за 35 років життя Патрік Девар встиг знятися у 37-ми повнометражних фільмах.

У 1983 році у Франції була заснована Премія Патріка Девара. Французький співак Рафаель Арош присвятив Патріку «Пісню для Патріка Девара» (фр. Chanson pour Patrick Dewaere).

Фільмографія

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1951фМесьє ФабрMonsieur Fabre
1954тфЛяльковий будинокMaison de poupéeдитина
1955фМадлонLa Madelonдитина з села
1956фЯ повернуся в КандаруJe reviendrai à Kandaraхлопчик
1956фМадемуазель СтриптизMademoiselle Stripteaseепізод
1957фШпигуниLes espionsмалий Мойне
1958фМімі ПінсонMimi Pinsonбрат Мімі
1959тфАнжеліка... а... а Angélica... a... a ...
1966фЧи горить Париж?Paris brûle-t-il?молодий учасник руху Опору
1971фПовторний шлюбLes Mariés de l’an IIепізод (доброволець)
1973фТемрокThemrocкаменяр
1974фВальсуючіLes ValseusesП'єро
1975фЖодних проблем!Pas de problème!бармен
1975фЗа течією річки ФангоAu long de rivière FangoСебастьєн
1975фЛілі, покохай менеLily, aime-moiГастон на прізвисько «Джонні Кеш»
1975фПрощавай, поліцейськийAdieu, pouletЛефевр
1976фФ… як ФербенксF… Comme FairbanksАндре
1976фНайкращий спосіб маршуванняLa meilleure façon de marcherМарк
1976фТріумфальний маршMarcia trionfale2-й лейтенант Байо
1977фПриготуйте ваші носовичкиPreparez Vos MouchoirsСтефан
1977фКімната єпископаLa stanza del vescovoМарко Маффеї
1977фСлідчий Файяр на прізвисько «Шериф»Le juge Fayard dit le Shériffслідчий Файяр
1978фКлюч у дверяхLa сlé sur la porteФіліп
1979фУдар головоюCoup de têteФрансуа Перрен
1979фЗатор — неймовірна історіяL’ingorgo — Una storia impossibileкоханець Марі
1979фЧорна серіяSérie noireФранк Пупар
1980фПоганий синUn mauvais filsБруно Калганьї
1981фВітчимBeau-pèreРемі
1981фТочно на південьPlein sudСерж Лайн, викладач філософії, який закохується в маргіналку
1981фПсихотерапевтPsyМарк
1981фГотель «Америка»Hôtel des AmériquesЖиль Тіссран
1981фРомантичі кішкиLes matous sont romantiquesсусід
1982фТисяча мільярдів доларівMille milliards de dollarsПоль Кержан
1982фПробач мені, коханняPerdóname, amorМануель Ларсон
1982фРай для усіхParadis pour tousАлен Дюрьє

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.