Пауло Сезар Карпеджані

Народився 7 лютого 1949 року в місті Ерешин. Розпочав кар'єру в клубі «Інтернасьйонал» у 1970 роцы. Він прийшов у найуспішніший в історії клубу час: команда з ним у складі 6 разів поспіль виграла чемпіонат штату Ріу-Гранді-ду-Сул і двічі чемпіонат Бразилії. Найбільш успішно Карпеджані грав у зв'язці з Фалькао. У 1975 році Карпеджані отримав важку травму меніска, довго відновлювався; однак пізніше він набрав форму і зміг знову бути одним з найкращих півзахисників Бразилії.

У 1977 році Карпеджані за 5,7 млн крузейро був проданий в клуб «Фламенго», де в ті роки відмінно виступав юний Зіку. Карпеджані взяв шефство над молодим гравцем. З «Фла» Карпеджані виграв два чемпіонати штату, а в останній рік чемпіонат Бразилії. У 1980 році він знову отримав травму меніска і прийняв рішення завершити свою кар'єру. 15 вересня 1981 року Карпеджані провів прощальний матч, в якому «Фламенго» грав проти «Бока Хуніорс», гра завершилася з рахунком 2:0 на користь «Фла», після гри було коло пошани, в якому Карпеджані супроводжували два гравця — Зіку і Дієго Марадона. Через рік, однак, Карпеджані зіграв ще один матч — з клубом «Нью-Йорк Космос». Всього ж за «Фламенго» Карпеджані провів 223 матчі і забив 12 м'ячів[1].

Завдяки своїй грі Карпеджані в 1973 році був викликаний Маріо Загалло до збірної Бразилії, а через рік поїхав в її складі на чемпіонат світу як заміна Клодоалдо. На турнірі він провів 6 матчів[2], а бразильці зайняли 4-е місце. Згодом Карпеджані взяв участь у Кубку Америки 1979 року у різних країнах, на якому команда здобула бронзові нагороди,

Всього протягом кар'єри у національній команді Пауло провів у формі головної команди країни 17 матчів.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1974 року у ФРН, розіграшу Кубка Америки 1997 року у Болівії, чемпіонату світу 1998 року у Франції.

Відразу після завершення ігрової кар'єри Карпеджані почав тренерську кар'єру, очоливши «Фламенго». Зробити це його змусили обставини: загинув головний тренер клубу Клаудіо Коутіньйо. Карпеджані дісталася сильна команда, і в перший же рік він виграв чемпіонат штату, Кубок Лібертадорес і Міжконтинентальний кубок. Після перемоги в чемпіонаті Бразилії рік потому, Карпеджані поїхав у Саудівську Аравію, де очолив клуб «Аль-Наср», з яким переміг у Кубку Саудівської Аравії.

Після повернення в Бразилію Карпеджані працював з клубами «Інтернасьйонал», «Наутіко Ресіфі», «Бангу», «Палмейрас» і «Корітіба». Потім працював у Еквадорі з «Барселоною» та Парагваї з «Серро Портеньйо», який зробив чемпіоном. У 1996 році Карпеджиани очолив збірну Парагваю, якою керував на Кубку Америки 1997 року у Болівії та довів до 1/8 фіналу чемпіонату світу 1998 у Франції.

Пізніше він працював із «Сан-Паулу», де став відомий тим, що виключив з команди Рожера за зйомки в оголеному вигляді для гей-журналу. Робота Карпеджані з «Сан-Паулу» виявилася невдалою, команда не змогла прийняти нову тактику, в результаті в 67 матчах вона здобула 40 перемог, 9 нічиїх та 18 поразок. Потім він тренував «Фламенго», але не зміг повторити свій колишній результат з цим клубом, лише дійшовши до фіналу Кубка Гуанабара.

Пізніше він тренував «Атлетіко Паранаенсе» та «Крузейро», але без успіху. Потім Карпеджані тренував збірну Кувейту, також безуспішно.

У 2007 році Карпеджані очолив «Корінтіанс», замінивши Емерсона Леао. У той рік у клубі була криза, що призвела до звільнення президента команди Алберто Дуаліба, а сам клуб виступав невдало, займаючи після 24 матчів 13-е місце.

У квітні 2009 року Карпеджані очолив «Віторію» з Салвадора, яку привів до перемоги в штаті і виходу в чвертьфінал Кубка Бразилії. Поразка від «Васко да Гами» в 1/4 фіналу турніру призвела до критики Карпеджані в пресі за те, що він використовував гравців на незвичних їм позиціях.

На початку жовтня 2010 року був призначений головним тренером клубу «Сан-Паулу» вдруге в своїй кар'єрі. В травні у нього виник конфлікт з гравцем своєї команди, зірковим Рівалду, який був незадоволений, що його не випустили на поле в одному з матчів[3]. 7 липня 2011 року після того, як «Сан-Паулу» зазнав третьої поразки в чемпіонаті поспіль, терпіння президента клубу та спортивного директора урвався і вони звільнили тренера[4][5].

16 травня 2012 року Карпеджані очолив клуб серії B «Віторія» (Сальвадор)[6][7]. 21 жовтня 2012 року Карпеджані був звільнений від займаної посади. Під його керівництвом «Віторія» провела 31 гру, при 19 перемог, 6 нічиїх і 6 поразок[8]. У наступному році він тренував клуб «Понте-Прета».

5 серпня 2016 року Пауло Сезар був призначений головним тренером клубу «Корітіба»[9].

• Пауло Сезар Карпеджані на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Пауло Сезар Карпеджані на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)