Педру II

Пе́дру II (порт. Pedro II; 26 квітня 1648(16480426) — 9 грудня 1706) — король Португалії (1683—1706). Регент Португалії (1668-1683). Представник Браганського дому. Четвертий син португальського короля Жуана IV та Луїзи де Гусман. Молодший брат короля Афонсу VI. Прізвисько — Ми́рний (порт. Pedro, o Pacífico).

Педру II
Педру II
Король Португалії
12 вересня 1683 — 9 грудня 1706
Попередник: Афонсу VI
Наступник: Жуан V
 
Народження: 26 квітня 1648(1648-04-26)[1][2][…]
Палац Рібейра, Лісабон, Португалія[3]
Смерть: 9 грудня 1706(1706-12-09)[1][2][…] (58 років)
Алкантара, Лісабон, Португалія[3]
Поховання:
Pantheon of the House of Braganzad[3] : 
Країна: Португалія[4][5][6]
Релігія: католик
Рід: Браганська
Батько: Жуан IV
Мати: Луїза де Гусман
Шлюб: Марія Франциска Савойська
Марія Софія Нойбургська
Діти: Жуан, Жуан V, Франциск, Антоніо, Тереза, Мануель, Франческа
Автограф:

 Медіафайли у Вікісховищі

Імена
  • Пе́дру II (порт. Pedro II) — у португальських джерелах.
  • Пе́дру II Брага́нський (порт. Pedro II de Bragança) — за назвою династії.
  • Пе́дру Ми́рний (порт. Pedro, o Pacífico) — за прізвиськом, за підписання Лісабонського договору 1668 року.
  • Пе́дру II Португа́льський (порт. Pedro II de Portugal) — за назвою країни.
  • Петро́ II (лат. Petrus II) — у латинських джерелах.
  • Пе́дро II (ісп. Pedro II) — у кастильських, іспанських джерелах.

Біографія

У 1668 році Педру призначений регентом при своєму слабкому старшому браті Альфонсу VI. Після його смерті в 1683 році став королем.

У лютому 1668 року закінчив вигідним миром 27-річну війну з Іспанією. Остання визнала незалежність Португалії.

У 1669 році Голландія визнала Бразилію португальською колонією. Незабаром там відкриті Гераезькі золоті копальні, що принесли Педру величезні багатства. Педру поступово зміцнював свою владу і все рідше скликав кортеси.

Педру II помер 9 грудня 1706 року, йому успадковував син Жуан V Великодушний.

Сім'я

У 1668 році він взяв у дружини Марію Франциску Савойську-Немурську (1646-1683), дружину брата, з якою той розлучився в 1666. У них народилася одна дочка:

  1. Ізабелла (1669-1690).

Другий раз Петро одружився в 1687 році з Марією Софією Нойбурзькою (1666-1699), донькою курфюрста Філіпа Вільгельма Пфальц-Нейбурзького. У цьому шлюбі народилися:

  1. Жуан (†1688), принц Бразилії;
  2. Жуан (1689-1750), майбутній король Португалії Жуан V;
  3. Франциск (1691-1742), герцог Бежа, коннетабль Португалії, Великий пріор Крато, пріор лицарів Мальти;
  4. Антоніо (16961757);
  5. Тереза ​​ (1696-1704);
  6. Мануель (1697-1766), граф Оурен;
  7. Франческа (1699-1736).

У нього було також троє позашлюбних дітей від трьох різних жінок:

  1. Луїза (1679-1732);
  2. Мігель (1699-1724), герцог Лафойнш;
  3. Жозе Карлуш (1703-1756), від зв'язку з Франсішку Кларою да Сілва (*1650), доктор богослов'я, архієпископ Браги в 1741-1756 роках.

Примітки
  1. Encyclopædia Britannica
  2. Lundy D. R. The Peerage
  3. Португальська Вікіпедія — 2001.
  4. http://www.infoplease.com/ipa/A0886520.html
  5. http://www.ebay.co.uk/sch/i.html?_nkw=portugal+reis+coin&_sop=3
  6. http://www.almanachdegotha.org/id28.html

Джерела
  • Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947.
  • Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Педру II

  • Cawley, Charles. Portugal, kings. Medieval Lands database. Foundation for Medieval Genealogy.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.