Пекельний бункер (фільм)

Інтернаціональний загін найманців супроводжує вченого у пошуках таємничого бункера, захованого у нетрях лісу в одній з країн Східної Європи (судячи з подій фільму, найімовірніше, в Югославії). Діставшись до потрібного квадрата, бувалі бійці виходять на об'єкт, наражаючись при цьому на атаку невідомого. Не знайшовши слідів, гільз і тіла стрільця, вони входять до бункеру.

Досліджуючи об'єкт, загін виявляє дивну істоту — бліду людину, якій вдалося вижити. Загін намагається з'ясувати, хто ця людина, але контакт встановити не вдається — знайдена людина весь час мовчить і відводить погляд. Тим часом вчений знаходить те, за чим приїхав і чому присвятив останні 16 років свого життя: перетворювач простору і матерії, за допомогою якого, свого часу, німецька армія намагалася створити надлюдину — суперсолдата, який здатний ставати невидимим (дематеріалізовуватися), долати сотні миль без їжі і води та ставати видимим там, де це потрібно, наприклад «біля воріт Білого дому» (цитата з фільму), застаючи армію супротивника зненацька. Як з'ясувалося, експеримент пройшов вдало, але головною і страшною новиною для загону стало те, що в цьому бункері досі мешкають такі надлюди — колись живі солдати спеціального загону СС, а нині зомбовані монстри, що з'являються нізвідки і вміють робити тільки те, чому їх вчили — вбивати, а знайдена ними істота виявляється бригадефюрером СС, командиром зомбованих солдатів СС. Вчений і шестеро стрільців виявляються заручниками пекельного бункера, а супересесівці починають знищувати їх одного за іншим. Військова місія перетворюється на справжню різанину. Після того, як від загону залишилося лише четверо, вчений вирішує, що зможе використовувати перетворювач для зупинки екс-солдатів Третього Рейху, підходить до апарату живлення і запускає його. Випустивши всього один пучок енергії, апарат виходить з ладу, зупинивши вбивць всього лише на кілька секунд .

Фільм завершується прибуттям вогневої групи підтримки — вже професійних військових, які знову знаходять того ж одного-єдиного вцілілого і потрапляють у жах нацистського бункера, який нездатні перемогти.

Друга частина фільму вийшла під назвою «Пекельний бункер: Чорне сонце».

Наукові розробки, які велися німцями під час Другої світової війни щодо створення безсмертних солдат, не були марними. Уже в наші дні бійці антитерористичної операції стикаються з батальйоном зомбі-солдатів нацистської Німеччини з числа штурмовиків. Протистояти воскреслим мерцям практично неможливо, але ще складніше завдання стоїть перед героями фільму — знайти і знищити джерело енергії, що воскрешає армії, загрожуючи світові Четвертим Рейхом .

Третя частина фільму вийшла під назвою «Пекельний бункер: Повстання спецназу».

Після нападу на колону німецьких солдатів у руки бійців спецгрупи Червоної Армії потрапляють секретні документи, в яких міститься інформація про розташування таємної нацистської лабораторії. Командир Долохов вирішує знайти і ліквідувати лабораторію, але внаслідок раптового нападу його захоплюють в полон, і він потрапляє в справжнісіньке пекло в підземеллях таємничого бункера.

• «Пекельний бункер» на сайті IMDb (англ.)
• Офіційний сайт фільму «Пекельний бункер»