Пелипенко Дмитро Миколайович

Міліціонер, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1».

У серпні 2014 року брав участь у боях за визволення Іловайська.

29 серпня 2014 виходив з оточення з-під Іловайська у складі північної колони українських військ. Разом з побратимами був на пікапі Nissan, за кермом якого був Володимир Тугай. Шалений обстріл української колони почався після проходу першого кільця оточення росіян. Навколо пікапу вибухали бронемашини та мікроавтобуси, проте той зміг доїхати до пагорба неподалік Новокатеринівки, в якій були деякі українські сили. В заднє праве крило автомобіля влучила граната з підствольного гранатомету і відірвала ногу по коліно Павлу Мазуру — бійцю батальйону «Херсон». Дмитро Пелипенко вміло наклав джгут на ногу, хоча за спостереженням побратима, він сам зазнав контузії від цього вибуху. Пікап тим часом спустився з пагорба і в'їхав на околицю села, і став паркуватися у двір. У цей час Дмитро вистрибнув з багажника пікапа і став посеред вулиці, дивлячись на побратимів, що кликали його повернутися. Бронетранспортер, що маневрував поряд, переїхав Дмитра кормою.[1]

Вдома лишилися батьки, старша сестра, дружина.

Похований у Дніпропетровську.

14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

• Указ Президента України від 14 листопада 2014 року № 873/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
• Пелипенко Дмитро Миколайович