Первоцвіт високий

Первоцвіт високий[1][2][3] (Primula elatior) — вид трав'янистих рослин родини первоцвітові (Primulaceae), поширений у помірній і субтропічній Європі й помірній Азії. Етимологія: лат. elatus — «високий», лат. ior — суфікс вищого ступеня порівняння[4].

Первоцвіт високий
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Вересоцвіті (Ericales)
Родина: Первоцвітові (Primulaceae)
Рід: Первоцвіт (Primula)
Вид:
Первоцвіт високий (P. elatior)
Біноміальна назва
Primula elatior
(L.) Hill, 1765

Опис

Багаторічна рослина 15–40 см заввишки. Листки яйцеподібні, еліптичні, довгі або округлі, різко звужені в крилатий черешок, городчато-дрібнозубчасті, зверху — слабо, знизу більше опушені, разом з черешком досягають 5–20 см завдовжки[2]. Стебло безлисте, волохате. Суцвіття — щільний, однобокий, 10–30-квітковий зонтик. Вінчик воронкоподібний, блідо-жовтий, шириною 15–25 мм, 5-дольний. Чашечка циліндрично-вузько-дзвіноподібна, щетиниста; частки чашечки зелені, між частками жовтуваті. Тичинок 5. Плід — циліндрична, 5-клапанна, завдовжки 11–15 мм коробочка[5].

Поширення

Європа: Данія, Швеція (пд.), Велика Британія (сх. Англія), Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Швейцарія, Естонія, Литва, Росія, Україна (вкл. Крим), Албанія, Болгарія, Хорватія, Італія, Македонія, Румунія, Сербія, Словенія, Франція, Іспанія, Андорра; Азія: Іран (пн.), Туреччина (сх.), Вірменія, Азербайджан, Грузія, Сибір. Населяє сади, парки, береги. Культивується як декоративна[6][7][5].

В Україні зростає в лісах, на узліссях, у чагарниках — на Прикарпатті та в Карпатах, звичайний; в зх. Лісостепу, зрідка (Тернопільська і Хмельницька обл., на сході заходиться до населених пунктів Сатанова і Ярмолинців по р. Збруч)[2]. Входить у переліки видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Вінницької, Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської, Хмельницької областей[3].

Джерела
  1. Primula elatior // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 139. (рос.)(укр.)
  3. Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  4. Dictionary of Botanical Epithets. Процитовано 25.04.2018. (англ.)
  5. NatureGate. Процитовано 25.04.2018. (англ.)
  6. The Euro+Med PlantBase. Процитовано 25.04.2018. (англ.)
  7. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 25.04.2018. (англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.