Переговори
Перегово́ри (іноді помилково[1] перемовини) — дискусія, взаємне спілкування з метою досягнення сумісного рішення.
Сутність терміну
Мистецтво переговорів — один з ключових аспектів конкурентноздатності компаній. Переговори також є найважливішим інструментом врегулювання різниці позицій сприйняття, при чому не лише між компаніями, але й всередині них.
Комерційні переговори — переговори на тему будь-яких ресурсів (гроші, матеріальні цінності, часові та людські ресурси тощо). У вузькому сенсі під комерційними переговорами розуміють переговори на тему збуту та поставок, купівлі та продажу.
Функції переговорів: інформаційно-комунікативна, досягнення домовленостей, регулювання, контроль, координація дій.
Виділяють два підходи до переговорів: а) конфротаційний, який має суб'єкт-об'єктивний характер, — це протистояння сторін, їхня впевненість в тому, що треба здобути перемогу за будь-яку ціну, а відмова від неї — це поразка.
б) партнерський, який має суб'єкт-суб'єктивний характер, — це спільний аналіз проблеми, в результаті якого учасники шукають найкращі, найбільш взаємовигідні варіанти розв'язання проблеми.
Див. також
- Договір
- Оферта
- Оферент
- Акцепт
- Рапорт
- Нейролінгвістичне програмування
- «Теорія чорного і товстого» — китайська теорія політичної боротьби, яку, на думку деяких спеціалістів, можна застосовувати в ділових переговорах
Джерела
- Перемовини // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Посилання
- Переговори міжнародні // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
Література
- Конфліктологія та теорія переговорів: навч. посіб. [для студентів, аспірантів і викл. вищ. закл. освіти України] / Г. І. Луцишин ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2015. — 200 с. — Режим доступу: . — Бібліогр.: с. 191—197 (123 назви). — ISBN 978-617-607-731-2