Перекристалізація (мінералогія)
Перекристалізація — у мінералогії — перебудова мінеральних агрегатів, яка веде до зміни розміру зерен (структури), їх розміщення (текстури), а іноді до зміни мінерального (фазового) складу. Перекристалізація відбувається без змін хімічного складу, може виникати при підвищенні тиску і температури та при появі розчинника.
![](../I/%D0%AF%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D1%80'%D1%94%D1%803.JPG.webp)
Зона перекристалізації (білого кольору) локалізована між двома гранітними утвореннями. Янцівський гранітний кар'єр.
Різновиди
ПЕРЕКРИСТАЛІЗАЦІЯ З ПОДІЛОМ НА ЧАСТИНИ — утворення дрібних мінеральних індивідів за рахунок більших при поділі останніх.
Гістерокристалізація[1][2] — процес перекристалізації аморфних або щільних мінералів гідрохімічним шляхом.
Див. також
Примітки
- Термін запропонований Карлом Фрідріхом Науманном у 1858 році
- Левинсон-Лессинг, Ф. Ю.; Струве, Е. А. (1963). Петрографический словарь [Петрографічний словник Ф. Ю. Левінсон-Лессинга і Е. А. Струве] (російською). Ленинград: Госгеолтехиздат. с. 448.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.