Перекристалізація (мінералогія)

Перекристалізація — у мінералогії — перебудова мінеральних агрегатів, яка веде до зміни розміру зерен (структури), їх розміщення (текстури), а іноді до зміни мінерального (фазового) складу. Перекристалізація відбувається без змін хімічного складу, може виникати при підвищенні тиску і температури та при появі розчинника.

Зона перекристалізації (білого кольору) локалізована між двома гранітними утвореннями. Янцівський гранітний кар'єр.

Різновиди

ПЕРЕКРИСТАЛІЗАЦІЯ З ПОДІЛОМ НА ЧАСТИНИ — утворення дрібних мінеральних індивідів за рахунок більших при поділі останніх.

Гістерокристалізація[1][2] — процес перекристалізації аморфних або щільних мінералів гідрохімічним шляхом.

Див. також

Примітки

Термін запропонований Карлом Фрідріхом Науманном у 1858 році
Левинсон-Лессинг, Ф. Ю.; Струве, Е. А. (1963). Петрографический словарь [Петрографічний словник Ф. Ю. Левінсон-Лессинга і Е. А. Струве] (російською). Ленинград: Госгеолтехиздат. с. 448.

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Термін запропонований Карлом Фрідріхом Науманном у 1858 році

[2] Левинсон-Лессинг, Ф. Ю.; Струве, Е. А. (1963). Петрографический словарь [Петрографічний словник Ф. Ю. Левінсон-Лессинга і Е. А. Струве] (російською). Ленинград: Госгеолтехиздат. с. 448.