Перепуст Петро Микитович

Петро́ Мики́тович Перепуст (нар. 31 жовтня 1948 пом. 20 квітня 2011) — український громадський, політичний і церковний діяч.

Петро Микитович Перепуст
Народився 31 жовтня 1948(1948-10-31)
село Іваниця,
Ічнянський район,
Чернігівська область
Помер 20 квітня 2011(2011-04-20) (62 роки)
Громадянство  СРСР  Росія  Україна
Національність українець
Діяльність правозахисник
Конфесія Православний

Біографія

Народився 31 жовтня 1948 року в робітничій родині в с. Іваниця Чернігівської області . Після служби в армії працював на робітничих і керівних посадах у Москві, де навчався в Московському будівельному інституті, а потім на заочному відділенні Московського інституту технології бізнесу, який закінчив у 1997 році, здобувши фах економіста-міжнародника.

З 1989 року голова московського громадського об'єднання ОУН-РУХ, активний учасник опору путчу 1991р.

Ось як згадує Петра Перепуста учасник тих подій, кадровий військовий, політв'язень Григорій Куценко у своїй книзі «Дякую тюрмі»:

Українською сотнею на захисті Будинку уряду Росії керував Петро Перепуст — голова однієї з українських громад у Москві, що дотримуються демократичної орієнтації. Кремезний, мужній, організований. Це його заслуга в тому, що одними з перших піднятих прапорів повстання проти заколотників були наші жовто-блакитні, це він повів українців будувати перші барикади і це його приклад додав людям сміливості у перші години опору путчистам. Він був справжній український головнокомандувач[1]

.

У 1992 році був головою комісії на референдумі в Республіці Татарстан РФ, відстоюючи позицію незалежності Татарстану[джерело?].

Після приїзду до Києва у 1992 році активно працює в Українській громаді, сприяючи створенню нових політичних та громадських об'єднань, парафій Української Православної Церкви Київського Патріархату.

З 1995 року голова Ради парафії Святої Марії Магдалини УПЦ КП у Києві[джерело?]. Того ж року стає учасником сумнозвісних подій під час поховання Патріарха Володимира (Романюка).

У 1998 році обраний депутатом Радянської районної ради у місті Києві.

У 2004 році переїжджає до Сум, де допомагає розбудовувати Сумську єпархію. Стає активним учасником Помаранчевої революції[2]. До 2011 року веде активну громадську діяльність на Сумщині[3].

20 квітня 2011 року його життя обірвалося. Похований в с. Вільшана Харківської області, де знайшла вічний спокій мати Петра Перепуста і живуть брати та рідні[3].

Примітки

  1. Г.Куценко. Дякую тюрмі. Спогади і документи. К.: Просвіта, 1998.— 136 с
  2. Революція на граніті
  3. Відійшов у Вирій славної пам'яті Петро Перепуст. Архів оригіналу за 22 травня 2012. Процитовано 1 квітня 2012.

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.