Перерване побачення (Шевченко)

Перерване побачення — копія з однойменної акварелі К. П. Брюллова, виконана Шевченком у Санкт-Петербурзі у двох примірниках. Розмір 23 × 18,5.

Перерване побачення
Творець: Тарас Григорович Шевченко
Час створення: 18391840
Розміри: 23×18,5
Матеріал: папір
Техніка: акварель
Зберігається: Національний музей Тараса Шевченка
Музей: 1. Державний російський музей (Санкт-Петербург)
2. Національний музей Тараса Шевченка (Київ)

Під малюнком, що зберігається в Державному російському музеї в Санкт-Петербурзі, на паспарту напис чорнилом: Тарасъ Шевченко съ К. Брюллова. Нижче зліва олівцем: Подарокъ Шевченка В. Жуковскому. Справа напис олівцем: Coll. W. Joukowsky. Andre Somoff[1]. На звороті напис олівцем: Подарокъ Шевченки Жуковскому. Можливо, це один з тих двох малюнків, що зазначені в списку оригінальних творів, які належали В. А. Жуковському[2].

Під малюнком, що зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка, на паспарту напис олівцем: Шевченко. Прерванное свидание. Нижче бронзованими буквами витиснено: Carolus Bruloff, Copia[3].

Копії як з цієї, так і з іншої акварелі Брюллова, що зберігалися в приватних збірках, Шевченко міг виконати лише тоді, коли з оригіналів «Перерване побачення» (належав гр. Ферзен) та «Сон бабусі та внучки» (належав великій княгині Катерині Михайлівні) робилися копії для гравюр, вміщених в альманасі «Утренняя заря» на 1841 рік (цензурний дозвіл — жовтень 1840 року). Це підтверджується й тим, що один з малюнків належав В. А. Жуковському, який уже на початку 1841 року виїхав за кордон.

В літературі зустрічається під назвами «Італійка біля фонтана»[4] і «Перервана зустріч»[5].

М. Г. Бурачек помилково датує акварель 18401843 роками, а Г. Владимирський невірно реєструє цей малюнок як різні твори під назвами «Бахчисарайский фонтан», «Итальянки у колодца»[6].

Попередні місця збереження примірника Київський державний музей Т. Г. Шевченка АН УРСР: збірка К. Т. Солдатьонкова, Державний музей образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна в Москві, Галерея картин Т. Г. Шевченка.

В 1888 році один з цих малюнків експонувався на виставці на користь вдів та сиріт архітекторів у Академії мистецтв в Петербурзі[7].

Примітки

  1. Кол[екція] В. Жуковського. Андрій Сомов.
  2. А. А. Фомин, Поэт и Король, «Русский библиофил», кн. 7 — 8, СПб., 1912, стор. 173
  3. Карл Брюллов, Копія.
  4. В. Г [орленко], Картины, рисунки и офорты Шевченко, «Киевская старина», К., 1888, июнь, стор. 82
  5. М. Г. Бурачек, Великий народний художник, Х., 1939, стор. 16
  6. «Образотворче мистецтво», К., 1939, № 2 — 3, стор. 17
  7. «Киевская старина», кн. VI, К., 1888, стор. 82

Література

  • Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830-1847. — Кн. 1.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.