Бурачек Микола Григорович

Мико́ла Григо́рович Бура́чек (нар. 4 (16) березня 1871(18710316), Летичів, нині Хмельницької області — 12 серпня 1942, Харків) — український живописець, письменник, мистецтвознавець. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1941).

Микола Григорович Бурачек
Народження 4 (16) березня 1871(1871-03-16)
с. Летичів Подільської губернії (тепер смт Летичів Хмельницької області)
Смерть 12 серпня 1942(1942-08-12) (71 рік)
  Харків
Поховання
13-е міське кладовище : 
Національність українець
Країна Російська імперія,  УНР,  СРСР
Навчання Кам'янець-Подільська чоловіча гімназія (1888) і Краківська академія мистецтв (1910)
Діяльність художник, письменник, мистецтвознавець, викладач університету
Відомі учні Греченко Василь Миколайович і Грипак Володимир Олексійович
Працівник Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка, Українська академія мистецтв, Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого і Харківський художній інститут
Нагороди
Премії
 Бурачек Микола Григорович у Вікісховищі

Біографія

Навчався в Кам'янець-Подільській чоловічій гімназії (малювання йому викладав Іван Васьков), Після закінчення гімназії 1888 року він вступив до Київського університету, але як учасник студентських заворушень був виключений і висланий до Симбірської губернії. Після заслання Микола Бурачек повернувся до Кам'янець-Подільський, де став актором місцевої трупи російської драми, віддавши театральному мистецтву 17 років свого життя. У ці роки Бурачек не полишає занять живописом, бере участь в оформленні театральних постановок. Він робив ескізи декорацій до п'єс «Влада темряви», Л. Толстого, «Ліс» О. Островського, «Затоплений дзвін» Г. Гауптмана та інших вистав. У цей же час він пише пейзажні етюди, акварелі, роботи олією.

У 1905–1910 роках Микола Григорович навчався у Краківській академії образотворчих мистецтв (у класі Яна Станіславського), у 1910–1912 роках — у Парижі. Як зазначає Ігор Шаров, у Краківську академію Бурачек потрапив уже людиною зі сформованим світоглядом. Усі академічні завдання він виконував зразково, був одним з найкращих учнів. Окрім навчальних академічних робіт, художник писав багато етюдів, які давали йому засоби для існування. Як пейзажист Бурачек працював у пейзажній майстерні Яна Станіславського, якій палко любив українську природу і прищеплював це почуття своїм учням. Однак справжнє розуміння композиції, обачливість у доборі зображувальних засобів, серйозний підхід до техніки письма Миколі Бурачеку вихованець пейзажної майстерні Петербурзької академії мистецтв Рущиць.[1]

Бурачек є один із засновників і викладачів (1917–1921) Української академії мистецтв. У 1918–1921 роках — викладач Київського інституту театрального мистецтва, від 1925 року — директор Харківського художнього технікуму, від 1927 року — професор Харківського художнього інституту.

Твори
Микола Бурачек. Реве та стогне Дніпр широкий

Твори Бурачека позначені впливом імпресіонізму. У найкращих творах передано поетичність природи України.

  • «Сутінки» (1890).
  • «На Дніпрі в сутінки» (1898).
  • «Подвір'я взимку» (1911).
  • «Соняшники» (1914).
  • «Дахи Софійського собору в Києві» (1917).
  • «Дніпро. Хмарм насуваються» (1934).
  • «Ранок на Дніпрі» (1934).
  • «Колгоспне жито» (1935).
  • «Яблуні в цвіту» (1936).
  • «Дорога до колгоспу» (1937).
  • «Причинна. Реве та стогне Дніпр широкий» (1941).

Оформлення театральних вистав

Публікації

Дослідник мистецької спадщини Тараса Шевченка. Видав книги:

Інше

Галерея
  • Бурачек М. Г. «Університет Св. Володимира», 1910-і рр.
  • Бурачек М. Г. «Хата опівдні. Спека» 1928 р.
  • Бурачек М. Г. « Міський музей», 1913 р.

Родина

Сім'я: син Герман Миколайович Бурачек; дочки — Надія Миколаївна Бурачек, Віра Миколаївна Бурачек;

Онуки — Ольга Германівна Дюкова, Наталія Германівна Бурачек, Бурачек Всеволод Германович, (доктор технічних наук (1985), професор (1989). Лауреат Державної премії СРСР (1970), Микола Юрійович Бурачек, Віталій Емануїлович Керницький, Борис Емануїлович Керницький, Володимир Олексійович Подчекаєв, Алла Олексіївна Подчекаєва (Орловська).

Примітки
  1. http://www.people.su/ua/95984

Посилання

Література

Рекомендована література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.