Перша Ржевсько-Сичовська операція

Перша Ржевсько-Сичовська операція (також відома як «Ржевська м'ясорубка», Друга битва за Ржев) (30 липня — 1 жовтня 1942) — серія довготривалих бойових дій радянських військ Калінінського й Західного фронтів, проведена 30 липня по 1 жовтня 1942 за єдиним замислом з метою розгрому німецької 9-ї польової армії (генерал-полковник В.Модель) групи армій «Центр», що оборонялася на Ржевсько-Вяземському виступі.

Перша Ржевсько-Сичовська операція
Первая Ржевско-Сычёвская операция
Ржевська битва
Німецько-радянська війна
Німецька піхота з тягачем Sd.Kfz 10 висувається по населеному пункту. Ржевська битва. 1942

Німецька піхота з тягачем Sd.Kfz 10 висувається по населеному пункту. Ржевська битва. 1942
Дата: 30 липня — 1 жовтня 1942
Місце: Ржевсько-Вяземський виступ, СРСР
Результат: Частковий провал замислу операції радянського командування, зрив планів командування Вермахту щодо перекидання частки сил на південний фланг радянсько-німецького фронту
Сторони
 СРСР  Третій Рейх
Командувачі
Жуков Г. К.
Конєв І. С.
Пуркаєв М. О.		 Вальтер Модель
Військові сили
більше 500 тис. о/с[1]
1700 танків
400 бойових літаків		  ?
Втрати
у період з 30 липня по 23 серпня 1942:[2]
безповоротні втрати — 51 482
санітарні втрати — 142 201
Всього: 193 683 чоловік[3]
~1085 танків		 у період з 1 по 31 серпня 1942:[4]
загиблих — 4417
поранених — 24 184
зниклих безвісти — 2 744,
Всього: 31 345.

Зміст

Замисел операції полягав у тому, щоб одночасними ударами військ лівого крила Калінінського фронту на Ржевському напрямку і правого крила Західного фронту на Сичівському напрямку розгромити основні сили німецької 9-ї армії, ліквідувати Ржевський виступ, опанувати міста Ржев, Зубцов, Сичівка, Гжатськ, а також Вязьмою і міцно закріпитися на рубежі річок Волга, Гжать і Вазуза.

30 липня 1942 почався наступ 30-ї (генерал-лейтенант Д. Д. Лелюшенко) і 29-ї армій (генерал-майор В. І. Швецов). Того ж дня пішли рясні дощі, які вкрай ускладнили просування радянських військ. До кінця першого дня наступу війська 30-ї армії прорвали оборону 256-ї і 87-ї піхотних дивізій 6-го армійського корпусу на фронті 9 км і на глибину 6-7 км. Успіхи 29-ї армії були скромнішими. До Ржева залишалося 6 кілометрів. Однак подолання цих кілометрів розтягнулося на місяць.

4 серпня в наступ перейшли війська Західного фронту генерала армії Жукова Г. К., які до ранку наступного дня завершили прорив головної смуги оборони противника, а до кінця дня розширили його до 30 км по фронту і 25 км углиб. Для розвитку успіху 6 серпня була введена в бій рухома група фронту (2 танкових і 1 кавалерійський корпус). Командування групи армій «Центр» під загрозою втрати Ржевського виступу підсилило 9-ту армію 3 танковими та 2 піхотними дивізіями і завдало контрудару з районів Сичівка і Карманова в загальному напрямку на Погоріле Городище. З 7 по 10 серпня на підступах до р. Вазуза і Гжать розгорнувся великий зустрічний бій, у якому з обох боків взяло участь до 1 500 танків[5] і майже всі війська, призначені для дій на зубцовському, сичовському та кармановському напрямках.

8 серпня в битву була введена також 5-та армія Західного фронту із завданням прорвати ворожу оборону на всю тактичну глибину і з'єднатися з лівофланговими частинами 20-ї армії. Радянським військам не вдалося досягти значних територіальних успіхів, однак вони зірвали контрудар противника, завдали йому поразки і змусили перейти до оборони на рубежі р. Вазуза і Гжать, с. Карманове.

Надалі війська правого крила Західного фронту продовжували вести бої за розширення захоплених на лівому берегах Вазузи і Гжаті плацдармів і на підступах до Карманова та Бикова. Використовуючи успіх Західного фронту, 30-та і 29-та армії в другій половині серпня вийшли на підступи до Ржеву. 23 серпня війська 31-ї армії за допомогою військ 29-ї армії звільнили Зубцов, а війська 20-ї армії — Карманово. На цьому наступальні можливості радянських військ були вичерпані.

Протягом місяця запеклих боїв, що тривали аж до 27 вересня військам 30-ї армії вдалося зайняти Ржев, проте, німецькі резерви, що підійшли, вибили радянські війська з міста. Місто залишилося за противником.

1 жовтня 1942 чергова битва за Ржев закінчилася.

У ході операції радянські війська просунулися на захід на 40-45 км, звільнили 3 районних центри, але поставлених цілей не досягли. Були виконані додаткові завдання: відволікання в центр радянсько-німецького фронту значних сил противника та нанесення йому значної шкоди в живій силі і техніці[джерело?].

Див. також

Посилання

Література

Примітки
  1. за даними Кривошеєва 375 тис.о/с
  2. Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил. Статистическое исследование / Под общей редакцией кандидата военных наук, профессора АВН генерал-полковника Г. Ф. Кривошеева. — М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — 608 с. — (Архив) — ISBN 5-224-01515-4. (рос.)
  3. За іншими даними загальні втрати радянських військ в операції — до 300 000 чоловік, а, можливо і більше, що становить 60 % чисельності угруповання Червоної армії на початку операції.
  4. 1942. Архів оригіналу за 28 грудня 2015. Процитовано 12 серпня 2012.
  5. За даними начальника штабу 20-ї армії генерал-майора Л. М. Сандалова, Західний фронт ввів у бій 800 танків, а з німецького боку в битві брало участь 700 танків, тобто разом 1 500 танків.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.